The Blackest Reaches - Revocation

Confined in darkness

Where light dares not tread

The sphere lies suspended and undisturbed

I curse that fateful day, within that foul old church

The day that this curse was first incurred

What lies inside… the blackest reaches of one’s mind?

Primal and divine… an entity unbound by all space and time

And so the visions came again

Blackened vortices spiraling with no end

Staring from the shining trapezohedron

The three-lobed burning eye

What lies inside… the blackest reaches of one’s mind?

Primal and divine… an entity unbound

I see the darkness in the light

Now the two become one.

Enthroned upon the seat of ultimate chaos

He who cannot be named

Infinite

Omnipotent

У темряві

Де світло не сміє ступати

Сфера лежить у підвішеному стані і непорушена

Я проклинаю той фатальний день у цій грязній старій церкві

День, коли це прокляття було вперше нанесене

Що криється всередині… найчорніших куточків душі?

Первинне і божественне... сутність, не пов’язана усім простором і часом

І ось видіння з’явилися знову

Почорнілі вихори, що спіралі без кінця

Дивлячись із сяючого трапезоедра

Пекуче око з трьома частками

Що криється всередині… найчорніших куточків душі?

Первинне й божественне… сутність, яка не зв’язана

Я бачу темряву у світлі

Тепер двоє стають одним.

На престолі останнього хаосу

Той, кого не можна назвати

Нескінченний

Всемогутній