Pandora - Reliquiae

Prometheus war’s, er schuf den Menschen

Gab seinen Kindern ein Gesicht

Unsterblich, schön und voller Unschuld

Doch das reichte ihm noch nicht

Er wollte sie auch mächtig machen

Gleich den Göttern seiner Zeit

So stahl er ihnen auch die Glut

Das Feuer in der Dunkelheit

Der Göttervater ward erzürnt

Ob solcher dreisten Diebestat

Er sehnte sich nach Rache bald

Wollt strafen Dieb und seine Saat

So schuf in grenzenlosem Hass

Die Götterwelt ein einz’ges Weib

Vollkommen, das sollte sie sein

Verführerisch der ganze Leib

Pandora, sage mir

Blicke mich nicht so zornig an

Pandora, sage mir

Was habe ich dir angetan

Pandora, sage mir

Was birgt die Truh in deiner Hand

Gewähr mir einen Blick

Lass mich nur sehn über den Rand

Prometheus wies Pandora ab

Es war nicht Schönheit, die er sah

Er blickte auf den zarten Leib

Verspürte Hass, List und Gefahr

Doch sein Bruder war ein Tor

Er nahm die Schöne bei sich auf

Die Truhe ward geöffnet bald

So nahm das Schicksal seinen Lauf

Pandora, sage mir

Blicke mich nicht so zornig an

Pandora, sage mir

Was habe ich dir angetan

Pandora, sage mir

Was birgt die Truh in deiner Hand

Gewähr mir einen Blick

Lass mich nur sehn über den Rand

Es zog der Tod ein in die Welt

Und alles Leid geboren war

Pandora wurd das Herz so schwer

Als sie ihren Fehler sah

Sie ward allein und sprach zu sich:

«Ich wünschte, das was ich nun tu

Bringt Hoffnung ein in diese Welt!»

So öffnet sie erneut die Truh

Pandora, sage mir

Blicke mich nicht so zornig an

Pandora, sage mir

Was habe ich dir angetan

Pandora, sage mir

Was birgt die Truh in deiner Hand

Gewähr mir einen Blick

Lass mich nur sehn über den Rand

Це був Прометей, він створив людину

Дав обличчя своїм дітям

Безсмертна, красива і сповнена невинності

Але цього йому було замало

Він також хотів зробити їх могутніми

Як боги свого часу

Тож він також вкрав їхні вугілля

Вогонь у темряві

Батько богів розгнівався

Чи таке нахабне злодійство

Невдовзі він жадав помсти

Хочуть покарати злодія і його насіння

Так створений у безмежній ненависті

Світ богів самотня жінка

Ідеальна, вона повинна бути

Все тіло спокусливе

Пандора, скажи мені

Не дивись на мене так сердито

Пандора, скажи мені

Що я тобі зробив

Пандора, скажи мені

Що тримає скриня в руці

дай мені подивитися

Просто дайте мені побачити через край

Прометей відкинув Пандору

Він бачив не красу

Він подивився на ніжне тіло

Відчував ненависть, підступність і небезпеку

Але його брат був дурень

Він забрав красуню з собою

Незабаром скриню відкрили

Так склалася доля

Пандора, скажи мені

Не дивись на мене так сердито

Пандора, скажи мені

Що я тобі зробив

Пандора, скажи мені

Що тримає скриня в руці

дай мені подивитися

Просто дайте мені побачити через край

Смерть перейшла у світ

І народилися всі страждання

На серці Пандори стало важко

Коли побачила свою помилку

Вона була сама і сказала собі:

«Я бажаю того, що роблю зараз

Нехай у цей світ надію!»

Тож вона знову відкриває скриню

Пандора, скажи мені

Не дивись на мене так сердито

Пандора, скажи мені

Що я тобі зробив

Пандора, скажи мені

Що тримає скриня в руці

дай мені подивитися

Просто дайте мені побачити через край