Dias Tristes - Reke

Como un diluvio y una lluvia que no cesa

Como despertar con un fuerte dolor de cabeza

Como un plato vacio en medio de una mesa

Asi es como suelen ser mis días tristes

Como una espada que en el pecho te atraviesa

Como agua desbordada al reventarse la represa

Como un juego de mesa que no funciona sin una pieza

Asi me siento desde el día que te fuiste tu

Felicidad tan anhelada desde el alma

Que llega y luego se escurre como agua entre mis palmas

El tiempo me hizo un aprendiz

Y que no puedo ser feliz sin que la vida me deje una cicatriz

No quiero volver a ser el mismo infeliz

Que fui por lanzar mi vida a la borda solo por un desliz

Y arrancar de raiz todo pensamiento

Que sea exponer eso que guardamos dentro y llamamos sentimientos

A veces estoy deprimido y no se porque

Y extraños sentimientos se mezclan con lagrimas

Y pienso si acaso un espirito invoque

Que me tiene como un fugitivo huyendo de las animas

Lo mas triste de estar triste

Es pensar que perdiste lo que perdiste porque no lo mantuviste

Y lo que viviste, mas lo que en un tiempo obtuviste

Vive en el pasado porque en tu presente ya no existe

Donde solo queda alimentarte de buenos recuerdos

Que te hacen reír a solas y no te hacen ver tan cuerdo

Y de pensar en lo que ya no tengo me hace sentir muerto

Porque es como estar expuesto entre cuervos en un desierto

Y es que me siento triste y no se por que coño

Solo vivo en un invierno

Sin inverno sin verano y sin otoño

Preso en la cárcel de la desilusión

Juzgado y condenado a manos de la decepcion

A veces quiero pensar que esta es una más de mis canciones

Y que no son fragmentos rotos de una de mis situaciones

Para recordar el color de los momentos felices

Y así sea soñando, despertar sin ver los días grises

Gritar ¡gracias dios!

por otro día hermoso que me diste

Y no despertar en este mundo tan vacio y triste

Donde la mentira y la falsedad es lo que lidera

Y solo somos presos siendo parte de la misma hilera

Y yo sigo y sigo buscando esa paz interna

Pero en este mundo falso y perverso no la consigo

Y a veces pienso que la vida es un castigo

Y que la paz que busco solo la veré en la vida eterna

Después de la muerte o que un movimiento cambie mi suerte

Con soles resplandecientes y con días sonrientes

Que no sea todo este asco llamado presente

Y no convivir con serpientes disfrazados de buena gente

Que te engatusan y a la larga contigo cambian

Que al principio te pintan castillos de Disneylandia

Que se acercan con un interés y te llaman hermano

Y como Judas con Jesús te venderán tarde o temprano

Son cosas que me hacen odiar y que me afligen

Porque por la vía de la justicia ya nadie se rige

A veces el amor duele

Y suelen pasar momentos que no hay nadie que tu corazon consuele

Y te das cuenta que dentro de el existen niveles

Y que no son como finales felices de la tele

A veces se pierde y a veces se gana

A veces quien mas tu quieres en el mundo no te ama

La vida es un drama, una cama llena de escamas

Con almohada de espinas de punta fina y afilada

Donde descansan los sueños de los que despierto duermen

Y que se disuelven en esa esperanza que no vuelve

A veces quisiera estar a solas

Y volarme los sesos con una sola bala de mi pistola

Tantas cosas que me deprimen y que me abruman

Pero no puedo dejar que la tristeza me consuma

Solo me consuela en este momento

Que estoy vivo, motivo pa no perder el aliento

Y aunque se, que hay gente sufriendo más que yo

Le agradezco a dios por los golpes que la vida me dio

Levanta tu frente, oigo voces que me dicen

Y no dejes que te pisen todos los que te maldicen

Hay tantos problemas que acaban tu paz en un minuto

Y basta una noticia pa poner tu mundo diminuto

A veces el deprimido me deprime

Y ver tanta injusticia es sentir que el alma se me exprime

No conseguir tus logros es otra razon

Para vivir con un dolor incesable en el corazon

A veces somos egoístas y no vemos

Que queremos solamente todo lo que no tenemos

Y lo que si tenemos lo vemos con menos precio

Y no valoramos que lo poco tambien tiene un precio

Hay gente sin piernas, sin brazos y sin sus sentidos

E igual valoran que todavía están vivos

Pero hay hospitales llenos de de gente con otra suerte

Que hoy su vida se debate entre la vida y la muerte

Y gente que tiene tanto como pa cesar el llanto

De unos cuantos que la burguesía ha pasado por alto

Que les convienen mantener la cara en el asfalto

De los tantos que como tontos siguen manejando

Hoy me estoy quejando de todo eso que me afecta y me infecta

De forma directa o indirecta

No hay nada más doloroso que morir en la recta

Y cuando te demuestra que en la vida no hay cosa perfecta

Cuando siento que ya mi corazón no resiste

Algo me dice insiste que un guerrero nunca desiste

Que si hoy no pudiste insiste

Que gana es el que persiste

Y que simplemente este es otro de mis dias tristes

Як повінь і дощ, що не припиняється

Як прокинутися з сильним головним болем

Як порожня тарілка посеред столу

Ось як проходять мої сумні дні

Як меч, що пронизує твої груди

Як переповнена вода, коли прорве дамбу

Як настільна гра, яка не працює без фігури

Ось що я відчуваю з того дня, як ти пішов

Щастя, якого так прагнула душа

Це приходить, а потім тече, як вода між моїми долонями

Час зробив мене підмайстром

І що я не можу бути щасливим, якщо життя не залишить мені шрам

Я не хочу знову бути таким же нещасним

Що я пішов на те, щоб викинути своє життя за борт лише заради помилки

І викорінювати всі думки

Нехай це буде розкриття того, що ми зберігаємо всередині і називаємо почуттями

Іноді я впадаю в депресію, і не знаю чому

І дивні почуття змішані зі сльозами

І я думаю, що, можливо, викликаний дух

Це мене як втікача, що втікає від душ

Найсумніше бути сумним

Це думка, що ти втратив те, що втратив, бо не зберіг це

І те, чим ти жив, плюс те, що через деякий час ти отримав

Живіть минулим, тому що у вашому сьогоденні його більше немає

Де залишається лише живити хорошими спогадами

Це змушує вас сміятися наодинці і не робить вас таким здоровим

І від думок про те, чого я більше не маю, я відчуваю себе мертвим

Тому що це як опинитися серед ворон у пустелі

І це те, що мені сумно, і я не знаю, чому в біса

Я живу лише однією зимою

Ні зими, ні літа, ні осені

В'язень у в'язниці розчарування

Судили й засудили руками обману

Іноді мені хочеться думати, що це ще одна моя пісня

І щоб вони не були зламаними фрагментами однієї з моїх ситуацій

Щоб пам'ятати колір щасливих моментів

Так і сниться, прокидаючись, не бачивши сірих днів

Кричи слава тобі боже!

за ще один прекрасний день, який ти подарував мені

І не прокинутися в цьому світі такому порожньому і сумному

Куди веде брехня і неправда

А ми лише в'язні, будучи частиною одного ряду

І я все далі й далі шукаю цього внутрішнього спокою

Але в цьому фальшивому та злому світі я цього не розумію

І іноді я думаю, що життя - це покарання

І що мир, якого я шукаю, я побачу лише у вічному житті

Після смерті чи переїзду моя удача змінюється

З сяючими сонцями та усміхненими днями

Нехай не буде вся ця гидота, яка називається сьогоденням

І не жити зі зміями, переодягненими під добрих людей

Що вони замовляють вас і, зрештою, змінюються разом з вами

Що на початку вам малюють замки Діснейленду

Щоб вони підходили з інтересом і називали вас братом

І як Юда з Ісусом, вони рано чи пізно продадуть вас

Це те, що змушує мене ненавидіти і засмучує мене

Бо за допомогою справедливості більше ніким не керують

Іноді любов завдає болю

А бувають моменти, коли нема кому втішити твоє серце

І ви розумієте, що в ньому є рівні

І що вони не схожі на хепі-енди по телевізору

Іноді ви програєте, а іноді виграєте

Іноді той, кого ти любиш найбільше на світі, не любить тебе

Життя - це драма, ліжко, повне луски

З терновою подушкою з тонким і гострим вістрям

Де сплять сни тих, хто прокинувся

І що вони розчиняються в тій надії, яка не повертається

Іноді я хочу побути на самоті

І розірве мені мізки однією кулею з пістолета

Так багато речей, які мене пригнічують і переповнюють

Але я не можу дозволити печалі поглинути мене

Зараз це мене тільки втішає

Те, що я живий, причина не втрачати подих

І хоча я знаю, що є люди, які страждають більше за мене

Я дякую Богу за ті удари, які завдало мені життя

Підійми чоло, я чую голоси, які кажуть мені

І нехай не ходять по тобі всі, хто тебе проклинає

Є стільки проблем, що за хвилину припиняють спокій

І достатньо новин, щоб поставити свій крихітний світ

Іноді депресія руйнує мене

І бачити стільки несправедливості - це відчувати, що мою душу стискають

Ще одна причина – недоотримання ваших досягнень

Жити з невпинним болем у серці

Іноді ми егоїстичні і не бачимо

Що ми хочемо всього лише того, чого не маємо

А те, що ми маємо, ми бачимо за нижчою ціною

І ми не розуміємо, що мало що має ціну

Є люди без ніг, без рук і без чуття

І вони все ще цінують те, що вони ще живі

Але є лікарні, повні людей з іншим щастям

Що сьогодні твоє життя бореться між життям і смертю

І люди, у яких так багато, щоб перестати плакати

З небагатьох, на які буржуазія не звернула уваги

Щоб їм було зручно триматися обличчям на асфальті

З тих багатьох, хто продовжує їздити як дурень

Сьогодні я скаржуся на все, що мене зачіпає і заражає

Прямо чи опосередковано

Немає нічого більш болючого, ніж смерть на прямій

І коли він показує тобі, що ідеального в житті немає

Коли я відчуваю, що моє серце більше не чинить опір

Щось мені підказує, що воїн ніколи не здається

Що, якби сьогодні ти не міг наполягти

Перемагає той, хто наполягає

І що це просто ще один із моїх сумних днів