Esclavos - Reincidentes

Al ahorro compulsivo le bautizaron prudencia

Al crédito le pusieron la etiqueta de libertad

El acaparamiento acabó siendo precaución

La usura tornó en astucia, es una ley natural

Esclavos, esclavos de una mísera ambición

Pisar el cuello al vecino le llamaron dos cojones

Y a la falta de prejuicios cubrieron de santidad

Al final todos se unieron y el círculo se fue a cerrar

Aunque dejan sus resquicios.

¡Tu puedes participar!

Esclavos, esclavos de una mísera ambición

La historia se escribió en masculino singular

Nació lo ético, lo práctico y lo legal

Se tachó de no rentable a la solidaridad

El trabajo acerca a Dios

Y Dios sin trabajar

Y las hambres

Se convierten

En un mal que no se puede evitar

Y las guerras

Se revelan

En recuerdo de lo más habitual

Llegaron otros tiempos en que alguien ya se planteó

Que era una locura, que podía haber riqueza para tos

Se rasgaron las vestiduras y pusieron cerco militar

Aplastando la cordura siempre en nombre de la paz

Esclavos, esclavos de una mísera ambición

Примусова економія була хрещена розсудливістю

Вони поставили ярлик свободи в кредит

Накопичення в підсумку стало запобіжним заходом

Лихварство перетворилося на підступність, це природний закон

Раби, раби жалюгідного честолюбства

Наступити сусідові на шию називали двома м'ячами

А відсутність упереджень прикривали святістю

Зрештою всі зійшлися і коло замкнулося

Хоча залишають свої лазівки.

Ви можете брати участь!

Раби, раби жалюгідного честолюбства

Оповідання було написано в чоловічому роді однини

Народилося етичне, практичне та правове

«Солідарність» була затаврована як невигідна

Робота наближає Бога

І Бог без роботи

і голодомори

Вони стають

У злі, якого неможливо уникнути

і війни

Вони розкриваються

На згадку про найзвичайніше

Настали інші часи, коли хтось уже подумав

Щоб це було божевілля, щоб багатство могло бути для кожного

Вони порвали одяг і поставили військовий паркан

Знищення розсудливості завжди в ім’я миру

Раби, раби жалюгідного честолюбства