Man of a Thousand Faces - Regina Spektor

The man of a thousand faces

Sits down at the table

Eats a small lump of sugar

And smiles at the moon like he knows her

He begins his quiet ascension

Without anyone’s steady instruction

To a place with no religion

He’s found a path to her likeness

His words are quiet like stains are

On a tablecloth washed in a river

Stains that are trying to cover

For each other

Or at least blend in with the pattern

Good is better than perfect

Scrub till your fingers are bleeding

And I’m crying with insight

I tell others to do without crying

He used to go to his favorite bookstores

And rip out his favorite pages

And stuff 'em into his breast pockets

The moon, to him, was a stranger

And now he sits down at a table

Without anyone’s steady instruction

Begins his quiet ascension

To a place with no religion

He’s found a path to her likeness

He eats a small lump of sugar

Smiles at the moon like he knows her

Людина тисячі

Сідає за стіл

З’їдає невелику грудочку цукру

І посміхається місяцю, ніби знає її

Він розпочинає своє тихе сходження

Без чиїхось постійних інструкцій

У місце без релігії

Він знайшов шлях до її подоби

Його слова тихі, як плями

На скатертині, випраній у річці

Плями, які намагаються покрити

Один для одного

Або принаймні поєднується з візерунком

Добре краще, ніж ідеальне

Скрабуйте, поки пальці не стануть кровоточити

І я плачу від проникливості

Я кажу іншим робити не плачу

Він заходив у свої улюблені книгарні

І вирвати його улюблені сторінки

І запхати їх у нагрудні кишені

Місяць для нього був чужим

А тепер він сідає за стіл

Без чиїхось постійних інструкцій

Починається його тихе сходження

У місце без релігії

Він знайшов шлях до її подоби

Він з’їдає маленьку грудочку цукор

Посміхається місяцю, ніби знає її