Quando Pensares - Reflect

Queria-te oferecer um cravo, mas só trago uma rosa

Os dias são contados de forma lenta e dolorosa

Ideias baralhadas de uma forma requintada

Saudade de suaves toques numa noite divorciada

Versos únicos como impressões digitais

Mil e dois poemas, todos diferentes, todos iguais

Sinto que a minha própria liberdade é uma prisão

Porque quando olho e tu não estás o dia parece em vão

Se pensas que não me faz diferença.

estás enganada

Cada linha nesta letra sem ti.

não vale nada

Porque mais que inspiração, és atenção e ternura

Presença que me acalma, luz que brilha numa rua escura

Tecla no piano.

que me soa tão bem

Como te conheço a ti.

não conheço ninguém

Basta uma miragem e já consigo acreditar

A tua presença deixa-me com o olhar a brilhar

Todo o calor recebido mais parece um vento frio

Só de pensar no teu olhar o que sinto é um arrepio

Eu nunca disse adeus, mas já te vi partir

Eu já te fiz chorar, mas quero-te ver a sorrir

Quando pensares que não queres voltar

Fecha os olhos, ouve-me a cantar

Eu sou a voz que te faz brilhar

Sou a vontade de continuar

É imenso.

o tempo que passou por mim

É intenso.

aquilo que contigo vivi

As cortinas são as grades e o meu quarto a prisão

O branco do tecto é prenúncio de solidão

És mais que cor intensa que me ofusca ao acordar

Positivo e negativo que põe o mundo a girar

Eu não acredito em Deus, mas acredito em ti

Porque quando precisei não foi a Ele que o ouvi

Foste sempre tu a voz que estava lá p’ra mim

Foste e és o motivo que me faz escrever assim

Hoje tudo é diferente, sente, mas nada mudou

Tu estás lá, eu estou cá, mas o sentimento ficou

A ânsia de uma mensagem ou um toque de madrugada

Experiência marca vivência de cada noite bem passada

Tenho a agenda preenchida de encontros com a almofada

Roupa escolhida a dedo numa viagem marcada

Como nocturno assumido, vejo o sol a metade

Sinto o aperto no peito pela coragem que me invade

E ao contrário do que parece isto não é uma despedida

É só mais uma página do livro da minha vida

Quando pensares que não queres voltar

Fecha os olhos, ouve-me a cantar

Eu sou a voz que te faz brilhar

Sou a vontade de continuar

Я хотів запропонувати тобі гвоздику, але приношу лише троянду

Дні рахуються повільно і болісно

Вишукано переплетені ідеї

Відсутні м’які штрихи в ніч розлучення

Унікальні вірші, як відбитки пальців

Тисяча дві вірші, всі різні, однакові

Я відчуваю, що моя власна свобода – це в’язниця

Бо коли я дивлюся, а тебе ні, день здається марним

Якщо ви думаєте, що для мене це не має значення.

ви неправі

Кожен рядок у цьому листі без тебе.

нікчемний

Бо ви більше ніж натхнення, це увага і ніжність

Присутність, що заспокоює мене, світло, що сяє на темній вулиці

Клавіатура фортепіано.

це звучить так добре для мене

Як я тебе знаю.

нікого не знаю

Просто міраж і я вже можу повірити

Твоя присутність змушує мої очі сяяти

Усе отримане тепло більше схоже на холодний вітер

Тільки думаю про твої очі, я відчуваю тремтіння

Я ніколи не прощався, але бачив, як ти пішов

Я вже розплакав тебе, але я хочу бачити, як ти посміхаєшся

Коли ти думаєш, що не хочеш повертатися

Закрийте очі, почуйте, як я співаю

Я голос, який змушує вас сяяти

Я готовий продовжувати

Це величезне.

час, який пройшов повз мене

Це інтенсивно.

що я з тобою жив

Штори — це грати й моя кімната, в’язниця

Білий колір стелі — передвістя самотності

Ти більше ніж інтенсивний колір, який засліплює мене, коли я прокидаюся

Позитивні й негативні, які змушують світ перевертатися

Я не вірю в Бога, але вірю в тебе

Бо коли мені це було потрібно, я не слухав Його

Ти завжди був тим голосом, який був для мене

Ви були і є причиною, що змушує мене писати так

Сьогодні все інакше, відчуйте це, але нічого не змінилося

Ти там, я тут, але відчуття залишилося

Прагнення до повідомлення або дзвінка рано вранці

Досвід позначає враження кожної добре проведеної ночі

У мене повний графік зустрічей з подушкою

Підібраний одяг у запланованій поїздці

Як припущений нічний, я бачу сонце на половину

Я відчуваю стиснення в грудях від мужності, яка вторгається в мене

І, попри те, що здається, це не прощання

Це просто ще одна сторінка в книзі мого життя

Коли ти думаєш, що не хочеш повертатися

Закрийте очі, почуйте, як я співаю

Я голос, який змушує вас сяяти

Я готовий продовжувати