Eu Fico Bem - Reflect

Meto ar nos pulmões, o meu coração pulsa

Fechado na sombra que só o amor expulsa

Refém do meu corpo, vi a mente afastada

Perdida em ruínas, casa derrubada

Vagabundo de capuz, só na madrugada

Levaram-me a luz e eu não vejo nada

Onde é que está o Pedro?

Nem eu sabia

Arrastei-me pelo tempo e o tempo ardia

Às voltas comigo, perdido no trilho

Sozinho, calado, apagado e sem brilho

Tenho gritos em mim, mas já não quero soltá-los

Tenho sonhos em mim, mas já não quero cantá-los

Arrefeço a coragem no frio que me aperta

Sinto o conforto nesta dor que me afecta

À espera do dia em que o sol já não raia

Filho de Armação que vai morrer na praia

Mas esta noite o mar não me colhe

Sou mais uma marca na ponta do molhe

Maresia atravessa a roupa que transporto

O vento traz a chuva e eu já nem me importo

Tenho o céu nos ombros e escombros no peito

Se não sei se acordo como é que me deito?

Caio no vazio, já não gosto da vida

Vozes na cabeça apontam-me a saída

A maré está cheia, eu reparo e vou

A cada passo mais longe do que sou

Não sei se é caminho, nevoeiro mascara

Sinto arder o fogo que me queima e ampara

Talvez ceda finalmente e vá na corrente

Mas tropeço no futuro que não vejo à frente

Meto ar nos pulmões, coração ainda pulsa

Fechado na sombra que só o amor expulsa

Fechado num cubo

Longe de tudo

Sinto vida a escapar-me num segundo

Preso no escuro

Não vejo ninguém

Se for a noite a levar-me eu fico bem

Tenho medo de mim, hoje vou-me embora

Quero desaparecer, água que evapora

Procuro o meu carro no estacionamento

O alcatrão já me sente, passei o cimento

Já não cabe em mim, passei a medida

Lá fora não existo, passei à vida

Já não sou quem fui, quem sou não cativa

Fechado no carro, mas barco à deriva

Sem destino no mapa, vagueio na cidade

Quero fugir da sombra que me invade

Vejo luzes a passar e isto não me passa

Perdido na vida já não sei que faça

Estou farto, farto, farto de tudo

Acelero a fundo, quero fugir do mundo

Olhos fechados, não quero voltar

Quero uma luz que me possa salvar

Fechado num cubo

Longe de tudo

Sinto vida a escapar-me num segundo

Preso no escuro

Não vejo ninguém

Se for a noite a levar-me eu fico bem

Meto ar nos pulmões, o meu coração pulsa

Fechado na sombra que só o amor expulsa

Sinto o motor, mas não sabe a leveza

Mãos no volante, agarro com firmeza

Amargo sabor atravessa o palato

Se a estrada acabar: Último acto

Por isso quando ao céu chegar

Já tenho uma história para contar

Escrevo cartas na memória, sei de cor a despedida

Meto memórias na carta, sei de cor a minha vida

Há músicas para contá-la, o legado permanece

Sinto-me a voltar ao mundo enquanto o mundo desvanece

Se amanhã não estiver, quero um pouco de luz

Sede de infinito já não me seduz

Só quero que a dor e a voz se calem

Antes que a noite e o frio se instalem

Abro os olhos a tempo, há tempo para mim?

Tiro o pé do pedal e acredito que sim

Não sei o que há depois da curva

Levem-me a chuva desta visão turva

Inverto o sentido, dou mais uma chance

Agarro a história antes que ela avance

Não sei o futuro, mas quero sabê-lo

Sair do cubo e poder vivê-lo

Pinto o destino, adio a partida

Respiro e sinto a minha batida

Só quero voltar a ser o que era

Armação, Reflect, Pedro, Kimahera

Só quero voltar a ser o que era

Armação, Reflect, Pedro, Kimahera

Só quero voltar a ser o que era

Armação, Reflect, Pedro, Kimahera

Fechado num cubo

Longe de tudo

Sinto vida a escapar-me num segundo

Preso no escuro

Não vejo ninguém

Se for a noite a levar-me eu fico bem

Fechado num cubo

Longe de tudo

Sinto vida a escapar-me num segundo

Preso no escuro

Não vejo ninguém

Se for a noite a levar-me eu fico bem

Isolo-me num cubo transparente que não deixa que ninguém chegue até mim

Não estou cá…

Mas algo faz com que o cubo desapareça e pareça que voltei ao mundo

Sinto tudo.

E sabe bem

No escuro

Não há saída.

Nem sequer a procuro

Tenho medo

Quero ficar aqui, sozinha

Preciso de ajuda.

Mas não quero ver ninguém

Abre a porta e vê

Não tenhas medo do desconhecido

Abraça aquilo que a vida te ofereceu

Abraça a segunda oportunidade que a vida te deu

Запускаю повітря в легені, серце б’ється

Закриті в тіні, яку виганяє лише любов

Заручник мого тіла, я бачив свій розум

Загублений у руїнах, будинок повалений

Хобо з капюшоном, тільки на світанку

Вивели мене на світло, а я нічого не бачу

Де Педро?

Я навіть не знав

Я тягнувся крізь час, і час горів

Кругом зі мною, загублений на трасі

Самотній, тихий, вимкнений і без блиску

У мене крики всередині, але я більше не хочу їх випускати

У мене є мрії, але я більше не хочу їх співати

Я охолоджую мужність на холоді, який мене стискає

Я відчуваю втіху в цьому болю, який зачіпає мене

Чекаючи дня, коли сонце вже не встане

Син Армасао, який помре на пляжі

Але сьогодні ввечері море мене не збирає

Я інший бренд у кінці пристані

Морське повітря перетинає одяг, який я ношу

Вітер приносить дощ, і мені вже байдуже

У мене небо на плечах, а сміття в грудях

Якщо я не знаю, чи прокинуся, як мені лягти спати?

Я падаю в порожнечу, мені більше не подобається життя

Голоси в моїй голові вказують мені вихід

Приплив повний, я ремонтую його та їду

Кожен крок далі, ніж я

Не знаю, чи це так, туманні маски

Я відчуваю вогонь, що горить і підтримує мене

Можливо, нарешті здатися і плисти за течією

Але я натикаюся на майбутнє, яке я не бачу попереду

Я закачав повітря в легені, серце ще б'ється

Закриті в тіні, яку виганяє лише любов

закритий в куб

далеко не все

Я відчуваю, що життя вислизає в одну секунду

Застряг у темряві

Я нікого не бачу

Якщо ніч забере мене, у мене все добре

Боюся себе, сьогодні йду

Я хочу зникнути, вода, яка випаровується

Я шукаю свою машину на стоянці

Смола вже відчуває мене, я пройшов цемент

Мені вже не підходить, здав міру

Я не існую зовні, я перейшов до життя

Я вже не той, ким був, той, хто я є, не полонений

Замкнений в машині, але човен на самоті

Не маючи місця призначення на карті, я блукаю містом

Я хочу втекти від тіні, яка вторгається в мене

Я бачу вогні, що проходять повз, а зі мною цього не відбувається

Загублений у житті, я вже не знаю, що робити

Набридло, набридло, набридло всього

Я сильно розганяюся, я хочу втекти від світу

Заплющивши очі, я не хочу повертатися

Я хочу світло, яке може врятувати мене

закритий в куб

далеко не все

Я відчуваю, що життя вислизає в одну секунду

Застряг у темряві

Я нікого не бачу

Якщо ніч забере мене, у мене все добре

Запускаю повітря в легені, серце б’ється

Закриті в тіні, яку виганяє лише любов

Я відчуваю двигун, але не знаю легкості

Руки на кермо, міцно тримаюся

Гіркий смак перетинає піднебіння

Якщо дорога закінчується: остання дія

Тож коли небо прийде

Я вже маю розповісти історію

Пишу листи на згадку, прощання знаю напам’ять

У лист я вклав спогади, напам’ять знаю своє життя

Є пісні, щоб це розповісти, спадок залишився

Я відчуваю, що повертаюся до світу, коли світ зникає

Якщо не завтра, я хочу світла

Нескінченна спрага більше не спокушає мене

Я просто хочу, щоб біль і голос замовкли

Перед настанням ночі та холоду

Я вчасно відкриваю очі, чи є час для мене?

Я знімаю ногу з педалі і вірю в це

Я не знаю, що буде після кривої

Забери мені дощ із цього розмитого бачення

Я перевертаю сенс, даю йому ще один шанс

Я беру історію, перш ніж вона розгорнулася

Я не знаю майбутнього, але хочу знати

Вийти з куба і мати можливість жити ним

Розписую пункт призначення, відкладаю виліт

Я дихаю й відчуваю свій удар

Я просто хочу повернутися до того, чим я був

Рамка, Відбивати, Педро, Кімахера

Я просто хочу повернутися до того, чим я був

Рамка, Відбивати, Педро, Кімахера

Я просто хочу повернутися до того, чим я був

Рамка, Відбивати, Педро, Кімахера

закритий в куб

далеко не все

Я відчуваю, що життя вислизає в одну секунду

Застряг у темряві

Я нікого не бачу

Якщо ніч забере мене, у мене все добре

закритий в куб

далеко не все

Я відчуваю, що життя вислизає в одну секунду

Застряг у темряві

Я нікого не бачу

Якщо ніч забере мене, у мене все добре

Я ізолююсь у прозорому кубі, який не дає нікому дістатися до мене

Я не тут...

Але щось змушує куб зникати, і здається, що я знову у світі

Я все відчуваю.

І ви знаєте

В темно

Виходу немає.

Я навіть не дивлюся

я наляканий

Я хочу залишитися тут, сам

Потрібна допомога.

Але я не хочу нікого бачити

Відкрийте двері і подивіться

Не бійся невідомого

Прийміть те, що запропонувало вам життя

Скористайтеся другим шансом, який дало вам життя