Hope Dies Last - Redemption

Love can be beautiful and true, and it’s said it is enduring

After what you have put me through, I’m not sure that I agree

Put faith in enemies more than in friends — they’re much less likely to betray

But faith is quick to fade, and when it ends there’s almost nothing that remains

Faith is quick to die these days, so often misplaced

With emptiness and sorrow, it quietly gives up the ghost

Leaving cynicism grinning in its wake

Love holds on a little longer;

its death is more violent

In the end, with choking sobs we pick up the pieces and grow

And in time we just might learn to love again

Hope has no plans of going quiet into the night

Hope dies screaming and fighting with all it has

Hope dies last

There’s no dignity or shame when hope is put to death

There’s no words to soothe the pain and you’ll beg for the end to your breath

And yet hope will have you coming back for more

Hope has no plans of going quiet into the night

Hope dies screaming and fighting with all it has

Hope dies last

I am hurt but have not fallen

I am wounded but unslain

I will lay me down and bleed for a while

Then I’ll rise and fight again

Is it just being stubborn in the face of futility?

Is it lack of self-respect?

Or is it bravery?

Maybe it’s foolish to hold on in vain

But hope is not prepared to lose its fight

Hope has no plans of going quiet into the night

Hope dies screaming and fighting with all it has

Hope dies last

It fights without concern for vanity

Dignity is sacrificed to desperation

But it might be the finest part of me

And I’ll thank God that hope dies last

Though it’s broken and bleeding

Hope dies last

Любов може бути прекрасною і справжньою, і, як кажуть, витривала

Після того, що ви мені доклали, я не впевнений, що погоджуюсь

Довіряйте ворогам більше, ніж друзям — вони набагато рідше зрадять

Але віра швидко згасає, і коли вона закінчується, майже нічого не залишається

Віра в наші дні швидко вмирає, тому часто буває неправильним

З порожнечею й смутком воно тихо відмовляється від примари

Залишаючи посмішку цинізму

Любов тримається трошки довше;

його смерть більш насильницька

Зрештою, з задушливими риданнями ми збираємо шматочки й ростемо

І з часом ми можемо знову навчитися любити

Хоуп не планує затихати в ніч

Надія вмирає, кричачи й борючись із усім, що має

Надія помирає останньою

Немає ні гідності, ні сорому, коли надія помирає

Немає слів, щоб заспокоїти біль, і ви будете благати про кінець своєму подиху

І все ж надія змусить вас повернутися за ще

Хоуп не планує затихати в ніч

Надія вмирає, кричачи й борючись із усім, що має

Надія помирає останньою

Я поранений, але не впав

Я поранений, але не вбитий

Я покладу себе і стікаю кров’ю на час

Тоді я встану і знову воюю

Чи це просто бути впертим перед безперспективністю?

Це відсутність самоповаги?

Або це хоробрість?

Можливо, нерозумно триматися даремно

Але надія не готова програти свою боротьбу

Хоуп не планує затихати в ніч

Надія вмирає, кричачи й борючись із усім, що має

Надія помирає останньою

Воно бореться, не турбуючись про марнославство

Гідність приноситься в жертву відчаю

Але, можливо, це найкраща частина мене

І я дякую Богу, що надія вмирає останньою

Хоча він зламаний і кровоточить

Надія помирає останньою