Бросай - Redbearry

Задыхаясь в пыли, ожидая субботу

Погрузился в себя.

Не заметил кого-то

Этот кто-то поёт и всем сердцем смеётся

В городской суете он — ходячее солнце

Этот кто-то готов разделить все печали

И за это не просит в награду медали

Этот кто-то меняет дерьмо на конфеты

А в ответ получает: «Ты — клоун!

Тебя нету!»

Бросай привычку делать всем добро

Никто его не оценит всё равно

Не надо жать из себя нелепый смех

А на вопрос «Как дела?»

отвечать «Лучше всех!»

Своим светом округе он жизнь продлевает

Шизофреника клоуна вся улица знает

Но для них он чужой, как в бутике калоша

Быть бельмом на глазу — его тяжкая ноша

Монотонная жизнь от кровати к кровати

В ней так много обид и так мало понятий

Позабыв о себе клоун берёт свои краски

Где весь красный — любовь, а оранжевый — счастье

Бросай привычку делать всем добро

Никто его не оценит всё равно

Не надо жать из себя нелепый смех

А на вопрос «Как дела?»

отвечать «Лучше всех!»

Но споткнувшись о глупость

Клоун краски роняет

И уже скрепя сердце

Лицо улыбает

Люди снова смеются

И никто не узнает

Как от серости мира

Клоун тихо страдает

Бросай привычку делать всем добро

Никто его не оценит всё равно

Не надо жать из себя нелепый смех

А на вопрос «Как дела?»

отвечать «Лучше всех!»

Задихаючись у пилу, чекаючи на суботу

Поринув у себе.

Не помітив когось

Цей хтось співає і всім серцем сміється

У міській метушні він - ходяче сонце

Цей хтось готовий поділити всі печалі

І за це не просить у нагороду медалі

Цей хтось міняє лайно на цукерки

А у відповідь отримує: «Ти клоун!

Тебе нема!»

Кидай звичку робити всім добро

Ніхто його не оцінить все одно

Не треба тиснути із себе безглуздий сміх

А на запитання "Як справи?"

відповідати «Краще за всіх!»

Своїм світлом окрузі він життя продовжує

Шизофреніка клоуна вся вулиця знає

Але для них він чужий, як у бутіку калоша

Бути більмом на оці — його важка ноша

Монотонне життя від ліжка до ліжка

У ній так багато образ і так мало понять

Забувши про себе клоун бере свої фарби

Де весь червоний – кохання, а помаранчевий – щастя

Кидай звичку робити всім добро

Ніхто його не оцінить все одно

Не треба тиснути із себе безглуздий сміх

А на запитання "Як справи?"

відповідати «Краще за всіх!»

Але спіткнувшись про дурість

Клоун фарби упускає

І вже скріпивши серце

Обличчя усміхається

Люди знову сміються

І ніхто не впізнає

Як від сірості світу

Клоун тихо страждає

Кидай звичку робити всім добро

Ніхто його не оцінить все одно

Не треба тиснути із себе безглуздий сміх

А на запитання "Як справи?"

відповідати «Краще за всіх!»