Galérien - Red Cross

J’connais la galère j’tiens à dire qu’j’ai pas hérité

J’connais pas dépenser sans compter et sans hésiter

Aujourd’hui j’ai compris que tout c’qui brille n’est pas de l’or

Maintenant j’ai grandis j’admets mes torts

Je n’perds pas espoir

Non, mon destin n’est pas encore en cendres

Je n’perds pas espoir

Moi j’maigris quand c’est la crise y’a qu’ma ceinture qui peut joindre les deux

bouts

J’garde la foi comme appui tête y’a qu’elle qui me fait tenir le coup

Dans ce genre d’ambiance tu partages tout même quand t’as rien

C’est ce qui a fait de nous des rescapés des putins de galériens

Mais j’veux décider de ma destinée, faut pas s’laisser lessiver

Les plus fragiles s’font décimer, c’est pire qu’au ciné

Quand c’est la hass j’dépanne sans hésiter, s’en sortir c’est l’idée

Conscient que les darons se sont fait dénigrer pour qu’on puisse exister

Donc rien à pisser d’aller tiser dans ton carré VIP

C’qu’on veut c’est persister et même si c’est risqué c’est une nécessité

Tout ca pour pour le biff (biff) Tous à court de chiffres (chiffres)

Le but c’est de trouver le droit chemin avant que l’arbitre ne siffle

Mes parents craquent mais ca m’fait mal au coeur, dégaine de baroudeur

6 piges que j’mange des pates au beurre, mais t’inquiète j’garde l’honneur

A part l’seigneur j’ai pas d’sauveur, d’ici j’vois pas l’bonheur

J'écris ce texte pour les femmes d’honneur, les noirs blancs beurres,

les charbonneurs

J’connais la galère j’tiens à dire qu’j’ai pas hérité

J’connais pas dépenser sans compter et sans hésiter

Aujourd’hui j’ai compris que tout c’qui brille n’est pas de l’or

Maintenant j’ai grandis j’admets mes torts

Je n’perds pas espoir

Non, mon destin n’est pas encore en cendres

Je n’perds pas espoir

Le succès est éphémère, l’veux pas finir terre-par

J’suis dans le WA mais en galère, chaque nuit ça taffe ça dort pas

Pas la peine de penser qu’j’suis une star, pas très loin de la vie de chtar

J’rêve de villa de monnaie, quand j’me lève j’suis hotel DeMonnaie

Est ce que tu trouves ça normal qu’ici les gens t’font du mal

Pour que t’arrêtes le rap et pour que ton album dérape

Je ne sais pas si t’es censé, je ne connais pas tes pensées

Tu ne pourras m’offenser, tes critiques ne vont pas m’transpercer

J’tter-gra dans la salle du temps, ouais pendant que tu te détends, ouais

Ça taffe case départ pendant qu’tu sors danser n’est ce pas?

Bah oui j’entends tes messes basses, ah oui tu veux qu’on perce pas

Bientot tu feras le lèche bottes quand on sera sous la lumière des spots

Laissez moi seul dans ma galère, j’ai ni taff ni meuf ni salaire

Je ne parle pas pour dire des paroles en l’air, oui j’ai hérité de la force de

mon père

Je ne suis pas un assisté

Donc que je peux que résister à ces épreuves qui m’empêchent d’avancer et de

pioncer, yeah-y-yeah

J’connais la galère j’tiens à dire qu’j’ai pas hérité

J’connais pas dépenser sans compter et sans hésiter

Aujourd’hui j’ai compris que tout c’qui brille n’est pas de l’or

Maintenant j’ai grandis j’admets mes torts

Je n’perds pas espoir

Non, mon destin n’est pas encore en cendres

Je n’perds pas espoir

Oui j’ai connu la galère, j’te jure que j’ai tout fait

A force de trainer dans les rues poto tu restes étouffé

J’ai galéré avec des uns qu’on trainait juste en famille

J’aurais tout donné à l’ancienne pour un polo Armani

Combien de fois je me suis cassé le dos pour même pas un salaire

Et le rêve de tous ces rageux c’est de te voir par terre

Bref on trainait dans les gares, dans les halles

Aujourd’hui j’suis dans le WA mais j’garde la tête sur les épaules

J’regarde le paysage, pourquoi ces personnes nous dévisagent?

Je pense que j’vais faire mes bagages et partir loin, vivre comme un galérien

Je pense que j’vais faire mes bagages et vivre comme un galérien

Je pense que j’vais faire mes bagages et vivre comme un galérien

J’connais la galère j’tiens à dire qu’j’ai pas hérité

J’connais pas dépenser sans compter et sans hésiter

Aujourd’hui j’ai compris que tout c’qui brille n’est pas de l’or

Maintenant j’ai grandis j’admets mes torts

Je n’perds pas espoir

Non, mon destin n’est pas encore en cendres

Je n’perds pas espoir

Знаю біду, хочу сказати, що я не успадкував

Я не знаю, як витрачати без рахунків і без вагань

Сьогодні я зрозуміла, що не все золото, що блищить

Тепер я виріс, я визнаю свої помилки

Я не втрачаю надії

Ні, моя доля ще не в попелі

Я не втрачаю надії

Я, я худну, коли криза, тільки мій пояс може приєднатися до двох

поради

Я тримаю віру, як підголівник, тільки вона мене тримає

У такій атмосфері ділишся всім, навіть якщо нічого не маєш

Це те, що зробило нас тих, хто вижив після рабів на галерах

Але я хочу вирішувати свою долю, не захоплюйся

Найтендітніші знищуються, це гірше, ніж у кіно

Коли це суєта, я допомагаю без вагань, ідея — це вийти з неї

Знаючи, що даронів очорнили, щоб ми могли існувати

Тож нічого страшного про те, щоб піти на вашу VIP-майданчик

Ми хочемо бути наполегливими, і навіть якщо це ризиковано, це необхідність

Все для біфа (біфф) Все з числа (цифри)

Мета полягає в тому, щоб знайти правильний шлях до того, як суддя дасть свисток

Мої батьки тріскаються, але моє серце болить, спритний авантюрист

6 років, що я їм макарони з маслом, але не хвилюйтеся, я зберігаю честь

Крім господи не маю рятівника, звідси я не бачу щастя

Я пишу цей текст для почесних жінок, чорних білих масел,

вугільники

Знаю біду, хочу сказати, що я не успадкував

Я не знаю, як витрачати без рахунків і без вагань

Сьогодні я зрозуміла, що не все золото, що блищить

Тепер я виріс, я визнаю свої помилки

Я не втрачаю надії

Ні, моя доля ще не в попелі

Я не втрачаю надії

Успіх швидкоплинний, не хочеться опинитися на землі

Я в WA, але в біді, щоночі він пихкає і не спить

Не думайте, що я зірка, не дуже далека від життя chtar

Я мрію про валютну віллу, коли я встаю, я в готелі DeMonnaie

Ви вважаєте нормальним, що тут люди завдають вам болю

Щоб ти перестав читати реп і щоб твій альбом пропав

Я не знаю, чи маєш ти це робити, я не знаю твоїх думок

Ви не можете мене ображати, ваша критика мене не пронизить

Я tter-gra в кімнаті часу, так, поки ти розслабляєшся, так

Коли ви йдете танцювати, це стає першим, чи не так?

Ну так, я чую ваші низькі маси, о так, ви не хочете, щоб ми бурили

Скоро ти будеш цілувати чоботи, коли ми будемо в центрі уваги

Залиште мене в безладі, у мене немає ні роботи, ні дівчини, ні зарплати

Я не кажу на словах, так, я успадкував силу

мій батько

Я не одержувач

Щоб я міг тільки протистояти цим випробуванням, які заважають мені рухатися вперед і

пішак, так-і-так

Знаю біду, хочу сказати, що я не успадкував

Я не знаю, як витрачати без рахунків і без вагань

Сьогодні я зрозуміла, що не все золото, що блищить

Тепер я виріс, я визнаю свої помилки

Я не втрачаю надії

Ні, моя доля ще не в попелі

Я не втрачаю надії

Так, я знав галеру, клянусь тобі, що я зробив усе

Через тусовку на вулицях ти задихаєшся

Я боровся з деякими, що ми просто тусувалися з родиною

Я б віддав все це по-старому за сорочку поло Armani

Скільки разів я ламав спину, не маючи навіть зарплати

І мрія кожного ненависника - побачити вас

Словом, ми тусувалися на вокзалах, у холах

Сьогодні я в WA, але я тримаю голову на плечах

Я дивлюся на пейзаж, чому ці люди витріщаються на нас?

Думаю, зберу валізи та піду, житиму, як галерний раб

Думаю, зберу речі і буду жити, як галерний раб

Думаю, зберу речі і буду жити, як галерний раб

Знаю біду, хочу сказати, що я не успадкував

Я не знаю, як витрачати без рахунків і без вагань

Сьогодні я зрозуміла, що не все золото, що блищить

Тепер я виріс, я визнаю свої помилки

Я не втрачаю надії

Ні, моя доля ще не в попелі

Я не втрачаю надії