Walk on My Hands - Red Box

Would you believe there’s a fork in my road?

Down the one way’s a prince and the other one a toad

Eye to eye toe to toe

Well heads I lose and tails you choose which way I should go

I’m thinking!

I’m thinking!

Now who would believe we’d be fighting a war?

And I always thought that’s what soldiers were for

Two, four, nothing between your two sets of eyes

One tells the truth and the other tells me lies

Got me a double negative

I’m shouting in whispers: «Send me» Send me home…"

I’ll run to you

Just as fast as I can

But my feet won’t move

So I walk on my hands

I’d fly to you

But there’s nowhere to land

Can’t stay where I am

And if I should fall then a great big wheel

Will cut me in two from haircut to heel

Better dead, earth on your head and sky in your toes

There’s no highway code on

The underwater road where the big fishes go

Up at the sharp end something gives

Lick me a finger, I’m thinking!

I’m thinking!

Got me a double negative

I’m shouting in whispers: «Send me!

Send me home…»

Чи вірите ви, що на моїй дорозі є розвилка?

В одну сторону – принц, а в іншу – жаба

Очі в очі

Я втрачаю голову, а ви вибираєте, яким шляхом мені йти

Я маю на увазі!

Я маю на увазі!

Тепер хто б повірив, що ми будемо вести війну?

І я завжди думав, що для цього і потрібні солдати

Два, чотири, нічого між вашими двома групами очей

Один говорить правду, а інший мені бреше

Отримав подвійний мінус

Я кричу пошепки: «Надішліть мене» Відправте мене додому…»

Я підіду до вас

Так само швидко, як я можу

Але мої ноги не рухаються

Тому я ходжу на руках

Я б полетів до вас

Але нема де приземлитися

Я не можу залишатися там, де є

І якщо я впаду, то велике колесо

Розріже мене на дві частини від стрижки до п’яти

Краще померти, земля на голові і небо в пальцях ніг

Немає автодорожнього коду

Підводна дорога, куди ходять великі риби

Вгорі на гострому кінці щось дає

Оближи мені пальчик, я думаю!

Я маю на увазі!

Отримав подвійний мінус

Я кричу пошепки: «Надішли мене!

Відправте мене додому…»