The Rain Came Falling From Her Eyes - Rea Garvey

I pray to god my souls to keep

I found my faith before my feet

We both knew it was time for us to go

We left behind the happiness broad daylights and safety nets

To prove that we could make it in our own

For faith will deliver to the hungry and the giver

To the weary and to those who lose their hope

And though it won’t be easy

I knew she came along to please me

So when the light went out I stopped and held her close

And when the night was dark she reached out for

I asked her will you trust me this one time

She swallowed up her fear and showed me that she loved me

As the rain came falling from her eyes

As the rain came falling from her eyes

Patience is a virtue from those who wish wait

But darkness waits for no man in this world

And the life we left behind us no longer in our reach

Now we’ve passed the point of no return

For faith will deliver to the hungry and the giver

To the weary and to those who lose their hope

And though it won’t be easy

I knew she came along to please me

So when the light went out I stopped and held her close

And when the night was dark she reached out for

I asked her will you trust me this one time

She swallowed up her fear and showed me that she loved me

As the rain came falling from her eyes

And on the road we found a sense of freedom

We were owing to nobody’s but ourselves

And the reason that we’ll make is beyond this fear of failing is knowledge that

true love will never die

And when the night was dark she reached out for

I asked her will you trust me this one time

She swallowed up her fear and showed me that she loved me

As the rain came falling from her eyes

As the rain came falling from her eyes

Я молю бога , щоб мої душі зберігся

Я знайшов свою віру перед ногами

Ми обидва знали, що нам пора йти

Ми залишили щастя, білий день і сітки безпеки

Щоб довести, що ми можемо зробити це самостійно

Бо віра визволить голодного й даючого

Втомленим і тим, хто втрачає надію

І хоча буде не просто

Я знав, що вона прийшла порадувати мене

Тож, коли світло згасло, я зупинився й притиснув її до себе

А коли настала ніч, вона потягнулася

Я запитав її, чи повіриш ти мені на цей раз

Вона проковтнула свій страх і показала мені, що любить мене

Коли з її очей падав дощ

Коли з її очей падав дощ

Терпіння — це чеснота тих, хто хоче чекати

Але темрява не чекає нікого в цьому світі

І життя, яке ми залишили позаду, вже не досяжне

Тепер ми пройшли точку не повернення

Бо віра визволить голодного й даючого

Втомленим і тим, хто втрачає надію

І хоча буде не просто

Я знав, що вона прийшла порадувати мене

Тож, коли світло згасло, я зупинився й притиснув її до себе

А коли настала ніч, вона потягнулася

Я запитав її, чи повіриш ти мені на цей раз

Вона проковтнула свій страх і показала мені, що любить мене

Коли з її очей падав дощ

І на дорозі ми знайшли відчуття свободи

Ми були завдячувати нікому, крім самих себе

І причина, яку ми зробимо, за межами цього страху зазнати невдачі — це знання, що

справжнє кохання ніколи не помре

А коли настала ніч, вона потягнулася

Я запитав її, чи повіриш ти мені на цей раз

Вона проковтнула свій страх і показала мені, що любить мене

Коли з її очей падав дощ

Коли з її очей падав дощ