Flor Palida - Raulin Rodriguez

Hallé una flor un día en el camino

Que apareció marchita y deshojada

Ya casi pálida, ahogada en un suspiro

Me la llevé a mi jardín para cuidarla

Aquella flor de pétalos dormidos

A la que cuido hoy con todo el alma

Recuperó el color que había perdido

Porque encontró un cuidador que la regara

Le fui poniendo un poquito de amor

La fui abrigando en mi alma

Y en el invierno le daba calor

Para que no se dañara

De aquella flor hoy el dueño soy yo

Y he prometido cuidarla

Para que nadie le robe el color

Para que nunca se vaya

De aquella flor surgieron tantas cosas

Nació el amor que un día se había perdido

Y con la luz del sol se fue la sombra

Y con la sombra la distancia y el olvido

Le fui poniendo un poquito de amor

La fui abrigando en mi alma

Y en el invierno le daba calor

Para que no se dañara

De aquella flor hoy el dueño soy yo

Y he prometido cuidarla

Para que siempre este cerca de mí

Para que nunca se vaya

Para que nunca se vaya

Para que nunca se vaya

Para que nunca se vaya

Para que nunca se vaya

Le fui brindando cariño, un poquito de amor

Para que nunca se vaya

Y en el invierno llenó mi jardín de color

Para que nunca se vaya

Ay, cuando la vi, me enamoré y me la llevé, me la llevé

¡Avemaría!

¡Puerto Rico!

Jajaja

¡Ataca, Sergio

¡Uy!

¡Esto sigue!

Одного разу на дорозі я знайшов квітку

Виглядав засохлим і безлистим

Вже майже блідий, потонув у зітханні

Я взяв її в свій сад, щоб доглядати за нею

Та квітка зі сплячими пелюстками

Про кого я сьогодні дбаю всією душею

Він повернув втрачений колір

Бо знайшла доглядача, щоб полити її

Я вклав трохи любові

Я ховав її в душі

А взимку це давало йому тепло

щоб він не пошкодився

Сьогодні я володар цієї квітки

І я пообіцяв подбати про неї

Щоб ніхто не вкрав колір

щоб воно ніколи не зникло

Так багато всього виникло з цієї квітки

Народилося кохання, яке одного дня було втрачено

І з сонячним світлом пішла тінь

А з тінню далечінь і забуття

Я вклав трохи любові

Я ховав її в душі

А взимку це давало йому тепло

щоб він не пошкодився

Сьогодні я володар цієї квітки

І я пообіцяв подбати про неї

Щоб ти завжди був поруч зі мною

щоб воно ніколи не зникло

щоб воно ніколи не зникло

щоб воно ніколи не зникло

щоб воно ніколи не зникло

щоб воно ніколи не зникло

Я подарував йому ласку, трохи любові

щоб воно ніколи не зникло

А взимку воно наповнило мій сад кольором

щоб воно ніколи не зникло

О, коли я її побачив, я закохався і взяв її, я взяв її

Аве Марія!

Пуерто-Рико!

Ха-ха-ха

В атаку, Сергіо!

ой!

Це слідує!