Слабость - RasKar

Украсть у меня тебя побудила зависть,

Ты болен, и твоя болезнь - это жадность.

Что украл - не жаль, лишь ты вызываешь жалость,

Не принимай мою доброту за слабость!

Искренность - моя единственная хитрость,

Вот эта простота и есть моя мудрость,

Ты принимаешь мою честность за глупость,

Не принимай мою доброту за слабость!

Не принимай мою доброту за слабость!

Не принимай мою доброту за слабость!

Не принимай мою доброту за слабость!

Не принимай мою доброту за слабость!

Поставь мне подножку - я встану, выживу,

Если воткнешь нож в мою спину - вижу, ты

Считаешь лохом того, кого кинул - но вышло так,

Что ты сам собой обманут.

И уже ни-ни на улицу без охраны,

Даже самые близкие глядят как-то странно...

Они что-то замышляют или просто показалось?

Все, что у мира осталось для тебя - это ярость!

Это твой осознанный выбор, а не результаты ошибок.

Ты так ловок, изворотлив и гибок,

Идя по головам как слон в лавке посудной,

Ты сбежал от суда, но тебе не убежать отсюда.

Хочешь подняться выше, совершив низость?

Но много ли ума надо, чтобы пойти на подлость?

И все твои интриги - просто мелкая пакость,

Не принимай мою доброту за слабость.

Таких как ты, я видел, для меня это не новость.

У инвалидов ампутирована совесть!

Но я забыл всех тех, кто сделал мне когда-то гадость,

Не принимай мою доброту за слабость!

Не принимай мою доброту за слабость!

Не принимай мою доброту за слабость!

Не принимай мою доброту за слабость!

Не принимай мою доброту за слабость!

Вкрасти у мене тебе спонукала заздрість,

Ти хворий, і твоя хвороба – це жадібність.

Що вкрав – не шкода, лише ти викликаєш жалість,

Не сприймай мою доброту за слабкість!

Щирість – моя єдина хитрість,

Ось ця простота і є моя мудрість,

Ти приймаєш мою чесність за дурість,

Не сприймай мою доброту за слабкість!

Не сприймай мою доброту за слабкість!

Не сприймай мою доброту за слабкість!

Не сприймай мою доброту за слабкість!

Не сприймай мою доброту за слабкість!

Постав мені підніжку - я встану, виживу,

Якщо встромиш ніж у мою спину – бачу, ти

Вважаєш лохом того, кого кинув - але вийшло так,

Що ти сам собою обдурять?

І вже ні-ні на вулицю без охорони,

Навіть найближчі дивляться якось дивно.

Вони щось замишляють чи просто здалося?

Все, що у світу залишилося для тебе – це лють!

Це твій усвідомлений вибір, а чи не результати помилок.

Ти такий спритний, спритний і гнучкий,

Ідучи по головах як слон у лаві посудній,

Ти втік від суду, але тобі не втекти звідси.

Хочеш піднятися вище, зробивши ницість?

Але чи багато розуму треба, щоби піти на підлість?

І всі твої інтриги - просто дрібна капость,

Не сприймай мою доброту за слабкість.

Таких, як ти, я бачив, для мене це не новина.

В інвалідів ампутована совість!

Але я забув усіх тих, хто зробив мені колись гидоту,

Не сприймай мою доброту за слабкість!

Не сприймай мою доброту за слабкість!

Не сприймай мою доброту за слабкість!

Не сприймай мою доброту за слабкість!

Не сприймай мою доброту за слабкість!