Vámonos - Raphael

Estoy a punto de llorar

De tanto recordar

Las horas que vivimos.

Estoy forzando el corazón

Que cumpla con valor

Lo que nos prometimos.

A veces

Quisiera irte a buscar

A punto de llorar,

No sé cómo me aguanto.

Es tan difícil de olvidar

Cuando hay un corazón

Que quiso tanto.

Es tan difícil de olvidar

Cuando hay corazón

Te quise tanto, tanto.

Que no somos iguales

Dice la gente,

Que tu vida y mi vida

Se van a perder,

Que yo soy un canalla

Y que tú eres decente,

Que dos seres distintos

No se pueden querer.

Pero yo ya te quise

Y no te olvido,

Y morir en tus brazos

Es mi ilusión.

Que yo no entiendo esas cosas

De las clases sociales,

Yo sólo sé que me quieres

Como te quiero yo.

Vámonos,

Donde nadie nos juzgue,

Donde nadie nos diga

Que hacemos mal.

Vámonos

Alejados del mundo,

Donde no haya justicia

Ni leyes ni nada,

Nada más nuestro amor.

Que no somos iguales

Dice la gente,

Que tu vida y mi vida

Se van a perder,

Que yo soy un canalla

Y que tú eres decente,

Que dos seres distintos

No se pueden querer.

Pero yo ya te quise

Y no te olvido,

Y morir en tus brazos

Es mi ilusión.

Que yo no entiendo esas cosas

De las clases sociales.

Yo sólo sé que me quieres

Como te quiero yo.

Vámonos,

Donde nadie nos juzgue,

Donde nadie nos diga

Que hacemos mal.

Vámonos

Alejados del mundo,

Donde no haya justicia

Ni leyes, nada,

Nada más nuestro amor.

Vámonos,

Donde nadie nos juzgue,

Donde nadie nos diga

Que hacemos mal.

Vámonos

Alejados del mundo,

Donde no haya justicia

Ni leyes, nada,

Nada más nuestro amor.

Я ось-ось заплачу

від того, що так багато пам'ятаю

Години, які ми живемо.

Я змушую серце

що відповідає цінності

Те, що ми собі обіцяли.

Іноді

Я хотів би піти шукати тебе

збираюся плакати,

Я не знаю, як я стою.

Це так важко забути

коли є серце

Що він так хотів.

Це так важко забути

коли є серце

Я так любив тебе, так сильно.

що ми не однакові

люди кажуть,

Це твоє життя і моє життя

Вони заблукають

що я негідник

І щоб ти порядний,

що дві різні істоти

Вони не можуть любити один одного.

Але я вже полюбив тебе

І я тебе не забуваю

І померти на руках

Це моя ілюзія.

Що я не розумію тих речей

соціальних класів,

Я тільки знаю, що ти мене любиш

Як я тебе люблю.

Ходімо,

Де нас ніхто не судить

де нам ніхто не каже

Що ми робимо не так?

Ходімо

далеко від світу,

де немає справедливості

Ні законів, ні нічого,

Нічого, крім нашої любові.

що ми не однакові

люди кажуть,

Це твоє життя і моє життя

Вони заблукають

що я негідник

І щоб ти порядний,

що дві різні істоти

Вони не можуть любити один одного.

Але я вже полюбив тебе

І я тебе не забуваю

І померти на руках

Це моя ілюзія.

Що я не розумію тих речей

З соціальних класів.

Я тільки знаю, що ти мене любиш

Як я тебе люблю.

Ходімо,

Де нас ніхто не судить

де нам ніхто не каже

Що ми робимо не так?

Ходімо

далеко від світу,

де немає справедливості

Ні законів, нічого

Нічого, крім нашої любові.

Ходімо,

Де нас ніхто не судить

де нам ніхто не каже

Що ми робимо не так?

Ходімо

далеко від світу,

де немає справедливості

Ні законів, нічого

Нічого, крім нашої любові.