Romance de Valentía - Raphael

Era muy poco en la vida

Tan poco, que nada era

Por no tener, no tenía

Ni madre que lo quisiera

Era un pobre aficionao

Que buscaba la ocasión

De dejar en un cerrao

Frente a un toro, el corazón

Romance de valentía

Escrito con luna blanca

Y gracia de Andalucía

En campos de Salamanca

Embiste, toro bonito

Embiste, por caridad

Morir se me importa un pito

Pues nadie me iba a llorar

Aquí no hay plaza, ni hombre

Ni traje tabaco y oro

Aquí hay un niño, muy hombre

Que está delante de un toro

En matarme no repares

Te concedo hasta el perdón

Y ya que no tengo madre

La macarena me ampare

Si me cuelgas de un pitón

Todas las noches saltaba

Sin miedo, la talanquera

Y a cara o cruz se jugaba

Al toro, la vida entera

Quizá fuera colorao

El bure que lo embistió

Y mordiendo su costao

Malherido lo dejó

Romance de valentía

Escrito con luna blanca

Y gracia de Andalucía

En campos de Salamanca

Adiós, plaza de Sevilla

Ya nunca me habrás de ver

Pisar tu arena amarilla

¡con tanto que los soñe!

Adiós, capote de seda

Que fuiste mi compañero

Morir en esta pelea

Es cosa de buen torero

Ya, vestido de alamares

No ha de verme la afición

Y como no tengo madre

La macarena me ampare

Y me de su bendición

Y alli quedó ante la fiera

Ninguno le vio caer

Nadie rezo, tan siquiera

Ni un padre nuestro por él

Por él ninguna serrana

Lloró de luto vestida

Por él ninguna campana

Dobló amaneciendo el día

Pero, en cambio, entre azucenas

Y entre velas enrizas

En San Gil, la macarena

Si que lloraba de pena

Por la muerte del chaval

В житті було дуже мало

Так мало, що нічого не було

За те, що не мав, не мав

Ні матері, яка цього хотіла

Він був бідним фанатом

хто шукав нагоди

Залишити в cerrao

Зустріч бика, серце

романтика хоробрості

написано білим місяцем

І Грейс Андалусії

На полях Саламанки

заряд, гарний бик

Плата, на благодійність

Мені наплювати на смерть

Ну, ніхто не збирався плакати за мною

Тут немає ні площі, ні людини

Я також не приніс тютюну й золота

Ось хлопець, дуже чоловік

хто перед биком

У вбивстві мене не виправити

Дарую тобі навіть прощення

А оскільки в мене немає матері

Макарена захищає мене

Якщо ти повісиш мене від пітона

щовечора я стрибав

Без страху, таланкера

І грали головами чи хвостами

Бику все життя

Можливо, це було кольорове

Бур, який його протаранив

І кусав його костао

Важко поранений залишив його

романтика хоробрості

написано білим місяцем

І Грейс Андалусії

На полях Саламанки

До побачення, Пласа де Севілья

Ти мене ніколи не побачиш

ступаючи на твій жовтий пісок

Поки я про них мрію!

До побачення шовкова накидка

що ти був моїм партнером

загинути в цій боротьбі

Це річ хорошого тореадора

Вже, одягнений в жаб

Вболівальники не повинні бачити мене

А оскільки в мене немає матері

Макарена захищає мене

І дай мені своє благословення

І ось він був перед звіром

ніхто не бачив, як він упав

Ніхто не молився, навіть

Не один із наших батьків для нього

Для нього немає Serrana

Вона плакала в жалобному вбранні

Для нього ніякого дзвіночка

Настав світанок

Але, натомість, між ліліями

І між свічками ти завиваєшся

У Сан Гілі, макарена

Так, він плакав від смутку

За смерть хлопця