Enfadados - Raphael

Cuántas veces

Cuando estamos enfadados

Me dan ganas

De arroparte entre mis brazos

Y cubrirte toda entera

Beso a beso

Y decirte, vida mía,

Que lo siento,

Pero no nos escuchamos,

Pues perdemos la razón,

Amor mío,

Cuando estamos enfadados.

Cuántas veces

He querido confesarte

Que es posible,

Que quizás me equivoqué

Y pedirte, por favor,

Que callemos de una vez,

Que en el fondo

Nos amamos como nadie;

Y barrar cristales rotos,

Tantos dardos,

Porque sé lo que sufrimos

Enfadados.

Qué locura

Cuánta sarta de improperios

Van cubriendo de basura

Nuestros sueños,

Pero no nos escuchamos,

Pues perdemos la razón,

Amor mío,

Cuando estamos enfadados.

Cuántas veces

Cuando estamos enfadados

Olvidamos

Nuestra humana condición

Y entre tanta sinrazón,

Puro aullido en vez de voz,

Se resiente nuestro amor,

Se enquista el alma

Y el otoño con sus sombras

Se adelanta,

Amor mío,

Cuando estamos enfadados.

Qué locura

Cuánta sarta de improperios

Van cubriendo de basura

nuestros sueños,

Pero no nos escuchamos,

Pues perdemos la razón,

Amor mío,

Cuando estamos enfadados.

Qué locura

Cuánta sarta de improperios

Van cubriendo de basura

nuestros sueños,

Pero no nos escuchamos,

Pues perdemos la razón,

Amor mío,

Cuando estamos enfadados.

Як часто

коли ми сердимося

я почуваюсь як

Щоб загорнути тебе в свої обійми

І покриває вас цілком

цілувати цілувати

І скажу тобі, життя моє,

мені шкода,

Але ми не слухаємо один одного

Ну, ми втрачаємо розум

Моя любов,

Коли ми злі.

Як часто

Я хотів тобі зізнатися

Що можливо,

що можливо я помилявся

І запитай, будь ласка

Щоб ми замовкли раз і назавжди,

що в глибині душі

Ми любимо один одного, як ніхто інший;

І підмітайте розбите скло

Стільки дротиків

Бо я знаю, чого ми страждаємо

сердитий.

яке божевілля

Скільки ланцюжка лайливих виразів

Вони засипаються сміттям

Наші мрії,

Але ми не слухаємо один одного

Ну, ми втрачаємо розум

Моя любов,

Коли ми злі.

Як часто

коли ми сердимося

Ми забули

наш людський стан

І між такою кількістю нерозумності,

Чисте виття замість голосу,

наша любов страждає,

схоплює душа

І осінь з її тінями

воно виходить вперед,

Моя любов,

Коли ми злі.

яке божевілля

Скільки ланцюжка лайливих виразів

Вони засипаються сміттям

Наші мрії,

Але ми не слухаємо один одного

Ну, ми втрачаємо розум

Моя любов,

Коли ми злі.

яке божевілля

Скільки ланцюжка лайливих виразів

Вони засипаються сміттям

Наші мрії,

Але ми не слухаємо один одного

Ну, ми втрачаємо розум

Моя любов,

Коли ми злі.