За гранью здравого смысла (2 часть) - RAM

Вот и в шикарном фойе собрался бомонд весь

Дамы в вульгарных платьях, под пластикой каждый образ

Их гордые кавалеры по классике тянут Opus

И все они в предвкушении — скоро начнётся шоу

Очередной аншлаг

Сегодня на сцене всеми любимый комедиант

Его материалы творят чудеса

Маэстро юмора, юноша, что заставил себе рукоплескать московскую знать

Портье устал, но всё толкает заветную дверь

Из щели свет упал на силуэты гостей

Толпа зашла, стук каблуков — как переломы костей

Видно, здесь давно готово всё, и надо только лишь сесть

Тысячи глаз смотрят на сцену, ожидая бравады

И вот он, молодой артист выходит, как виноватый

На нём порванный кардиган, лицо обклеили шрамы,

Но перед первой шуткой вдруг просыпается тишина

Больше никаких масок!

Я вылез из-под обломков, выжил под пулями, дышал газом!

Всюду видел подонков, что убивали за кусок мяса!

И пусть меня тут повесят за недовольство и панибратство!

Я так хочу, чтоб вы задохнулись в наших богатствах!

Никаких масок!

Я вылез из-под обломков, выжил под пулями, дышал газом!

Всюду видел подонков, что убивали за кусок мяса!

И пусть меня тут повесят за недовольство и панибратство!

Я так хочу, чтоб вы задохнулись в наших богатствах!

«Не ломай мои пальцы, мне надо работать, я прошу, старший лейтенант

Я и так прогибаюсь тут, будто Квазимодо, под башмаком силовика

Приставленный ствол ко лбу даёт понять — ты не видишь кто прав, кто виноват,

А я всего лишь-то ищу надежду, как в баке мусорном «бабка-ветеран»

Так я говорил совсем недавно, что бывает добро, бывает правда,

Но посмотрев на обрубки своих пальцев, я поменял свои взгляды радикально

Меня калечили за кражу маргиналы, тебя калечат за рожу нелегала

Всю Россию покалечат без вопросов, да так, что не покажется мало!

Сладкая жизнь пролетает мимо, у нас по меню сегодня горький опыт

Тебе золотым гребнем расчешут гриву, чтобы ты, скотина, не покинул стойло,

да-да!

Вон он, сидит чиновник, уютно устроился, тянет лыбу

«Как мне здороваться с тобой сегодня?

Тупо помахать или кинуть зигу?»

Как понимать, что вы бросили просто всех, кто лёг костьми тут для блага и роста?

СМИ не занимаются промывкой мозга, они своим пиздежом порождают монстров

И закономерный вопрос опознан, о том, что обещает нам властный босс

«Если ты так горд своей силой серьёзной, почему за нас не борешься,

мастер единоборств?»

Больше никаких масок!

Я вылез из-под обломков, выжил под пулями, дышал газом!

Всюду видел подонков, что убивали за кусок мяса!

И пусть меня тут повесят за недовольство и панибратство!

Я так хочу, чтоб вы задохнулись в наших богатствах!

Никаких масок!

Я вылез из-под обломков, выжил под пулями, дышал газом!

Всюду видел подонков, что убивали за кусок мяса!

И пусть меня тут повесят за недовольство и панибратство!

Я так хочу, чтоб вы задохнулись в наших богатствах!

От і в шикарному фойє зібрався бомонд весь

Жінки у вульгарних сукнях, під пластикою кожен образ

Їхні горді кавалери за класикою тягнуть Opus

І всі вони в передбаченні — скоро почнеться шоу

Черговий аншлаг

Сьогодні на сцені всіма улюблений комедіант

Його матеріали творять чудеса

Маестро гумору, юнак, що змусив собі аплодувати московську знати

Портьє втомився, але все штовхає заповітні двері

Із щілини світло впало на силуети гостей

Натовп зайшов, стукіт каблуків — як переломи кісток

Видно, тут давно готово все, і треба тільки сісти

Тисячі очей дивляться на сцену, чекаючи бравади

І ось він, молодий артист виходить, як винний

На ньому порваний кардиган, обличчя обклеїли шрами,

Але перед першим жартом раптом прокидається тиша

Більше ніяких масок!

Я виліз з-під уламків, вижив під кулями, дихав газом!

Усюди бачив покидьків, що вбивали за шматок м'яса!

І нехай мене тут повісять за невдоволення і панібратство!

Я так хочу, щоб ви задихнулися в наших багатствах!

Жодних масок!

Я виліз з-під уламків, вижив під кулями, дихав газом!

Усюди бачив покидьків, що вбивали за шматок м'яса!

І нехай мене тут повісять за невдоволення і панібратство!

Я так хочу, щоб ви задихнулися в наших багатствах!

«Не¦ламай мої пальці, мені треба працювати, я прошу, старший лейтенант

Я і так прогинаюсь тут, ніби Квазімодо, під черевиком силовика

Приставлений стовбур до лоба дає зрозуміти — ти не бачиш хто правий, хто винен,

А я всього лише шукаю надію, як у баку сміттєвому «бабця-ветеран»

Так я говорив зовсім недавно, що буває добро, буває правда,

Але подивившись на обрубки своїх пальців, я змінив свої погляди радикально

Мене калічили за крадіжку маргінали, тебе калічать за рожу нелегала

Всю Росію покалічать без питань, так, що не з'явиться мало!

Солодке життя пролітає повз, у нас по меню сьогодні гіркий досвід

Тобі золотим гребенем розчешуть гриву, щоб ти, худоба, не залишив стійло,

так Так!

Он він, сидить чиновник, затишно влаштувався, тягне либу

«Як мені вітатись з тобою сьогодні?

Тупо помахати чи кинути зигу?»

Як розуміти, що ви кинули просто всіх, хто ліг кістками тут для блага і зростання?

ЗМІ не займаються промиванням мозку, вони своїм пизежем породжують монстрів

І закономірне питання пізнане, про те, що обіцяє нам владний бос

«Якщо ти так гордий своєю силою серйозною, чому за нас не борешся,

майстер єдиноборств?

Більше ніяких масок!

Я виліз з-під уламків, вижив під кулями, дихав газом!

Усюди бачив покидьків, що вбивали за шматок м'яса!

І нехай мене тут повісять за невдоволення і панібратство!

Я так хочу, щоб ви задихнулися в наших багатствах!

Жодних масок!

Я виліз з-під уламків, вижив під кулями, дихав газом!

Усюди бачив покидьків, що вбивали за шматок м'яса!

І нехай мене тут повісять за невдоволення і панібратство!

Я так хочу, щоб ви задихнулися в наших багатствах!