Вой - RAM

Не играй с судьбой, крестьянин

Ведь твои раны ничего потом не стянет

Я пережёвывал таких, как ты горстями

Чтобы теперь понять, кто я, открой бестиарий в плане

Самосохранение — хватаются за вилы все в храме

Перепуганные лица с крестами

Закинь ставни, молитву перечитав устами

Дрожащими, синими, так и закончатся траблы

Ночь оставляет кровавый след

Как я был слеп.

И почему не разорвал цепь?

Когда мертвецы даже оценивали меня, как цель

Буду давать концерт, когда все тут отдадут концы

С приходом новой луны выползу с норы

Прихожане с перепугом, но несут дары

Неужели тебе так туго простыть вторым?

Будь вторым моим блюдом

Знали бы святоши, как свет ожил в моих грёзах

Не могу для вас передать

Счастье кружит где-то возле, только на руках умирает

И как только стану человеком, сразу призовёт молодняк

Чтоб я всех поедал

Знали бы святоши, как свет ожил в моих грёзах

Не могу для вас передать

Счастье кружит где-то возле, только на руках умирает

И как только стану человеком, сразу призовёт молодняк

Чтоб я всех поедал

Йа, я снова себя взял на понт.

Смогу ли не попасть в дурдом?

Попробуй-ка, присядь на трон — сразу подгорит гузно

Рыцари — за круглый стол, и рухнули впитать микстур, но

Рыцари не знали, что Рамирес завилял хвостом

В ту ли чащу забрели охотники?

Вижу, что сперва промокли не болотники (Так и есть)

Что вы мне покажете, голодному?

Что вы мне расскажете, покойники, после?

(В зубы крест)

Я никого не выпущу из лап, можете не верить в чудеса

Мне в поддержку пусть бушует саб

Я спалю вам сад.

Мне ли не кромсать?

Смерти не коси, коса, я хочу их сам смять!

С приходом новой луны выползу с норы

Прихожане с перепугом, но несут дары

Неужели тебе так туго простыть вторым?

Будь вторым моим блюдом

Сеять зло легко, как бить псов штыком

Давить плотный флоу на бит потных морд

Могу языком ломать иконам кость,

А ну скажи какой ценой мне всё далось!

Девочка пошла на свидание

В дорогом малахитовом платьице

И на опушке леса я предстал пред ней

В совершенно неожиданном ракурсе

Когти полезли, как пилы, а из-под кожи шерсть просочилась!

Но девочка сказала мне: «Милый

Я тебя лишь за это и полюбила»

Знали бы святоши, как свет ожил в моих грёзах

Не могу для вас передать

Счастье кружит где-то возле, только на руках умирает

И как только стану человеком, сразу призовёт молодняк

Чтоб я всех поедал

Знали бы святоши, как свет ожил в моих грёзах

Не могу для вас передать

Счастье кружит где-то возле, только на руках умирает

И как только стану человеком, сразу призовёт молодняк

Чтоб я всех поедал

Не грай із долею, селянине

Адже твої рани нічого потім не стягне

Я пережовував таких, як ти жменями

Щоб тепер зрозуміти, хто я, відкрий бестіарій у плані

Самозбереження— хапаються за вили все в храмі

Перелякані особи з хрестами

Закинь віконниці, молитву перечитавши вустами

Тремтячими, синіми, так і закінчаться трабли

Ніч залишає кривавий слід

Як я був сліпий.

І чому не розірвав ланцюг?

Коли мерці навіть оцінювали мене як мету

Даватиму концерт, коли всі тут віддадуть кінці

З приходом нового місяця виповзу з нори

Парафіяни з переляком, але несуть дари

Невже тобі так важко випростати другим?

Будь другою мою стравою

Знали б святоши, як світло ожило в моїх мріях

Не можу для вас передати

Щастя кружляє десь біля, тільки на руках помирає

І як тільки стану людиною, одразу покличе молодняк

Щоб я всіх поїдав

Знали б святоши, як світло ожило в моїх мріях

Не можу для вас передати

Щастя кружляє десь біля, тільки на руках помирає

І як тільки стану людиною, одразу покличе молодняк

Щоб я всіх поїдав

Йа, я знову себе взяв на панто.

Чи зможу не потрапити в дурдом?

Спробуй-но, присядь на трон — одразу підгорить гудо

Лицарі — за круглий стіл, і звалилися ввібрати мікстур, але

Лицарі не знали, що Рамірес завивал хвостом

Чи ту хащі забрели мисливці?

Бачу, що спершу промокли не болотники (Так і є)

Що ви мені покажете, голодному?

Що ви мені розповісте, покійники, після?

(В зуби хрест)

Я нікого не випущу з лап, можете не вірити в чудеса

Мені на підтримку нехай вирує саб

Я спалю вам сад.

Мені чи не кромсати?

Смерті некоси, коса, я хочу їх сам зім'яти!

З приходом нового місяця виповзу з нори

Парафіяни з переляком, але несуть дари

Невже тобі так важко випростати другим?

Будь другою мою стравою

Сіяти зло легко, як бити псів багнетом

Тиснути щільний флоу на біт пітних морд

Можу мовою ламати іконам кістку,

А ну скажи якою ціною мені все далося!

Дівчинка пішла на побачення

У дорогій малахітовій сукні

І на опушці лісу я постав перед нею

У абсолютно несподіваному ракурсі

Пазурі полізли, як пили, а з-під шкіри шерсть просочилася!

Але дівчинка сказала мені: «Милий

Я тебе лише за це і полюбила»

Знали б святоши, як світло ожило в моїх мріях

Не можу для вас передати

Щастя кружляє десь біля, тільки на руках помирає

І як тільки стану людиною, одразу покличе молодняк

Щоб я всіх поїдав

Знали б святоши, як світло ожило в моїх мріях

Не можу для вас передати

Щастя кружляє десь біля, тільки на руках помирає

І як тільки стану людиною, одразу покличе молодняк

Щоб я всіх поїдав