Calling My Children Home - Ralph Stanley

Those lives were mine to love and cherish.

To guard and guide along life’s way.

Oh God forbid that one should perish.

That one alas should go astray.

Back in the years with all together,

Around the place we’d romp and play.

So lonely now and oft' times wonder,

Oh will they come back home some day.

I’m lonesome for my precious children,

They live so far away.

Oh may they hear my calling… calling.

And come back home some day.

I gave my all for my dear children,

Their problems still with love I share,

I’d brave life’s storm, defy the tempest

To bring them home from anywhere.

I lived my life my love I gave them,

To guide them through this world of strife,

I hope and pray we’ll live together,

In that great glad here after life.

I’m lonesome for my precious children,

They live so far away.

Oh may they hear my calling… calling.

and come back home some day.

Ці життя були моїми, щоб любити й дорожити.

Щоб охороняти й вести життєвий шлях.

Не дай Боже, щоб хтось загинув.

Цей, на жаль, має збитися з шляху.

Повернувшись у роки разом із усіма,

Навколо місця ми гуляли та гралися.

Так самотній зараз і часто дивуюсь,

О, чи повернуться вони колись додому.

Я самотній за своїх дорогоцінних дітей,

Вони живуть так далеко.

О, нехай вони почують мій поклик… дзвінок.

І колись повернеться додому.

Я віддав все за своїх дорогих дітей,

Їхні проблеми все ще з любов'ю я розділяю,

Я б витримав життєвий шторм, кидав виклик бурі

Щоб принести їх додому з будь-якого місця.

Я прожив своє життя, моє любов, яке я дав їм,

Щоб вести їх у цьому світі ворожнечі,

Я сподіваюся і молюся, що ми будемо жити разом,

У тому великому раді тут після життя.

Я самотній за своїх дорогоцінних дітей,

Вони живуть так далеко.

О, нехай вони почують мій поклик… дзвінок.

і колись повернеться додому.