Abiyoyo - Raffi

Once upon a time there was a little boy, who played a ukulele

He’d go around town clink, clunk, CLONK!

The grown-ups would say: Take that thing out of here!

Not only that.

The boy’s father would get in trouble, too

His father was a magician and he had a magic wand.

He could go Zooop!

With it, and make things disappear

But he played too many tricks on people

He’d come up to someone just about to drink a nice glass of something

Zoop!

The glass would disappear

He’d come up to someone doing some work—maybe sawing off a log of

Wood: zzt, zzt, zzt.

Up comes the father with his magic wand: Zoop!

And

The saw would disappear

He would come up to someone just about to sit down after a hard day’s

Work, and zoop!

No chair

People got tired of this.

They said to the father:

Hey you get out of here too.

Take your magic wand and your practical

Jokes and you and your son, just git!"

They ostracized them.

That means, they

Made 'em live on the edge of town

Now, in this town, they used to tell stories

The old people used to tell stories about the giants that lived in the old

Days!

They used to tell a story about a giant called Abiyoyo

They said he was as tall as a tree, and he could eat people up

Of course, nobody believed it;

but they told these stories anyway

But one day, one day, the sun rose red over the hill

And the first people that got up and looked out of their window

They saw a great big shadow in front of the sun.

And they could feel

The whole ground shake (Stomp, stomp.)

Women screamed.

Strong men fainted.

They said: «Run for your lives!

Abiyoyo’s coming!»

Down through the fields he came.

He came to the sheep pasture and

Grabs a whole sheep.

Yeowp!

He eats it in one bite.

He comes to the cow

Pasture, grabs a whole cow and Yuhk!

Gone

People yelled: «Grab your most precious possessions and run!»

Just then the boy and his father were waking up.

They’d been up late the

Night before at a party.

The boy rubbed his eyes and said:

«Hey, pa, what’s coming over the fields»

The father said: «Oh, son.

That’s Abiyoyo

Oh, if only I could get him to lie down, I could make him disappear."

The boy said, «Come with me father.»

He grabbed his father by the hand

And the father grabbed the magic wand, and the boy grabbed his ukulele

And over the fields they went, right up to where Abiyoyo was

People screamed «Don't go near him!

He’ll eat you alive!»

There was Abiyoyo

He had long fingernails, ‘cause he never cut 'em

He had slobbery teeth 'cause he never brushed them

He had stinking feet, cause he never washed them

He was raising up his claws and just then the boy whipped out his

Ukulele

Abiyoyo, Abiyoyo, Abiyoyo, Abiyoyo

Abiyoyo, yo yoyo yo yoyo

Abiyoyo, yo yoyo yo yoyo

Well, the giant had never heard a song about himself before, and a

Foolish grin spread across his face.

And the giant started to dance

ABIYOYO, ABIYOYO, ABIYOYO

The boy went faster

ABIYOYO, ABIYOYO, ABIYOYO, ABIYOYO

ABIYOYO, YO YOYO, YO YOYO ABIYOYO, YO YOYO…

And the giant was dancing faster, and faster he got out of breath and

He staggered.

He fell down flat on the ground

Zoop, zoop!

Went the father with his magic wand, and Abiyoyo disappeared

People streamed out of their houses, and they ran across the fields

They said: «Why, he’s gone, he’s disappeared!»

They said: «Come back to town.

And sure, bring your ukulele;

we don’t

Care.»

And they all sang:

Abiyoyo, Abiyoyo, Abiyoyo, Abiyoyo

Abiyoyo, yo yoyo yo yoyo, Abiyoyo, yo yoyo yo yoyo

Колись давним-давно був маленький хлопчик, який грав на укулеле

Він ходив по місту цокання, цокання, цокання!

Дорослі сказали: заберіть цю річ звідси!

Не лише це.

Батько хлопчика теж потрапить у біду

Його батько був чарівником, і він мав чарівну паличку.

Він може піти Zooop!

З ним і змусимо речі зникнути

Але він грав із людьми забагато трюків

Він підходив до комусь, щойно щось випити склянку приємного чогось

Zoop!

Скло зникло б

Він підходив до когось, хто виконував якусь роботу – можливо, відпиляв колоду

Дерево: zzt, zzt, zzt.

Підходить батько зі своєю чарівною паличкою: Зуп!

І

Пила зникла б

Він підходив до комусь, що тільки збирався сісти після важкого дня

Працюй і зупи!

Немає стільця

Люди втомилися від цього.

Вони сказали батькові:

Привіт, і ти теж звідси.

Візьміть свою чарівну паличку і свою практичну

Жарти, а ти і твій син, просто гай!

Вони їх піддавали остракизму.

Це означає, що вони

Змусила їх жити на краю міста

Тепер у цьому місті вони розповідали історії

Старі люди розповідали історії про велетнів, які жили в старовину

Дні!

Вони розповідали історію про гіганта на ім’я Абіййо

Вони сказали, що він був високий як дерево, і він може з’їсти людей

Звичайно, ніхто в це не повірив;

але вони все одно розповіли ці історії

Але одного разу, одного дня сонце червоне зійшло над пагорбом

І перші люди, які встали і визирнули у своє вікно

Вони побачили велику велику тінь перед сонцем.

І вони могли відчувати

Вся земля трясеться (Тут, туп.)

Жінки кричали.

Сильні чоловіки знепритомніли.

Вони казали: «Біжи рятуй своє життя!

Абіййо іде!»

Через поля він прийшов.

Він прийшов на пасовище овець і

Хапає цілу вівцю.

Ура!

Він з’їдає за один укус.

Він приходить до корови

Пасовись, хапає цілу корову і Юхк!

Пішли

Люди кричали: «Хабайте найдорожче і біжи!»

Саме тоді хлопчик і його батько прокинулися.

Вони спали пізно

Напередодні ввечері на вечорі.

Хлопчик протер очі і сказав:

«Гей, тату, що буде над полями»

Батько сказав: «Ой, синку.

Це Абіййо

О, якби я міг змусити його лягти, я міг би змусити його зникнути».

Хлопчик сказав: «Ходи зі мною, батько».

Він схопив батька за руку

І батько схопив чарівну паличку, а хлопець укулеле

І вони пішли через поля, аж до місця Абіййо

Люди кричали: «Не підходь до нього!

Він з’їсть тебе живцем!»

Був Абіййо

У нього були довгі нігті, тому що він ніколи їх не стриг

У нього були слизькі зуби, тому що він ніколи їх не чистив

У нього були смердючі ноги, тому що він ніколи їх не мив

Він підняв кігті, і саме тоді хлопець вихопив свої

Укулеле

Абіййо, Абіййо, Абійойо, Абійойо

Абійойо, йо йойо йо йо

Абійойо, йо йойо йо йо

Ну, велетень ніколи раніше не чув пісні про себе, і а

На його обличчі розлилася дурна усмішка.

І велетень почав танцювати

ABIYOYO, ABIYOYO, ABIYOYO

Хлопчик пішов швидше

ABIYOYO, ABIYOYO, ABIYOYO, ABIYOYO

ABIYOYO, YO YOYO, YO YOYO ABIYOYO, YO YOYO…

І велетень танцював все швидше, і швидше він виривався з дихання і

Він похитнувся.

Він впав на землю

Зуп, зуп!

Пішов батько зі своєю чарівною паличкою, і Абіййо зник

Люди витікали зі своїх будинків і бігли полями

Вони сказали: «А він пішов, він зник!»

Вони сказали: «Повертайтеся до міста.

І обов’язково візьміть укулеле;

ми не робимо

Турбота.»

І всі співали:

Абіййо, Абіййо, Абійойо, Абійойо

Abiyoyo, yo yoyo yo yo yo , Abiyoyo, yo yoyo yo yoyo