Vorbei - RAF Camora

Ah!

Das Leben ist n Buch, ich trag es mit mir mit, und blätter ich zurück erblasst

dann jene Schrift

Man wird geboren auf Seite Eins, den Rest schreibt dann die Zeit und zeigt dass

das Leben einem Actionstreifen gleicht

Oft erlebt man einen Tag denkt es fehlt so viel zum Glück, doch vergeht er dann,

dreht man sich nur sehnsüchtig zurück

Heut bist du jung und unzufrieden, morgen träg und allein, denn du warst zu

dumm zu lieben und nun fehlt dir die Zeit

Es gibt so verrückte Storys, doch auch dunkle Kapitel, dank den guten lach ich

doch mir sind auch Wunden geblieben

Das ist die Zeit: Hör wie sie rinnt, hör wie sie lacht, hör wie sie spinnt,

hör was sie aus dir macht

Ey es ist vorbei, vergangen ist vergangen

Die Zeit ist wie ein Band und es spannt

Und es spannt, und es spannt bis es zerreißt

Und du merkst, dass die Zeit die du hast nicht mehr reicht, doch bis du

begreifst vergangen ist vergangen

Verwandelt sich dein Geist und du siehst alles Schwarz/Weiß, Schwarz/Weiß wie

das Buch deines Lebens

Dass du schreibst und alle Szenen vereint

Das Leben ist n Buch, doch lesen wir es nur, wenn man sich sagt:

Fuck ich hab alles verkackt!

Tag für Tag erkennt man mehr, was eigentlich zählt, nur ist‘s wenn man’s

erkennt dann meistens zu spät

Damals lachte ich als Papa undercover «Best of 70er» bestellte, heute hör ich

«Best of 90s» und empfinde nun dasselbe

In meinen Augen sah ich alles damals Schwarz, doch heute denk ich: Man verdammt,

was hat ich damals Spaß

Ich seh‘ Frauen mit faltigem lachen am Abend chillen, ein Barmann schenkt ihn‘

Whisky ein

Doch waren auch sie mal richtig geil, im Summer of the sixty nine

Das ist das Buch deines Lebens hör wie es sich füllt, merke wie es dich prägt

Ey es ist vorbei, vergangen ist vergangen

Die Zeit ist wie ein Band und es spannt

Und es spannt, und es spannt bis es zerreißt

Und du merkst, dass die Zeit die du hast nicht mehr reicht, doch bis du

begreifst vergangen ist vergangen

Verwandelt sich dein Geist und du siehst alles Schwarz/Weiß, Schwarz/Weiß wie

das Buch deines Lebens

Dass du schreibst und alle Szenen vereint

Bis zum Tag an dem dustirbst, ah wirst du sehn ob du ein Held warst,

oder ein Verlierer bist

Wenn das Buch zu Ende ist, ist vorbei

Bis zum Tag an dem du stirbst, ah wirst du sehn ob du ein Held warst,

oder ein Verlierer bist

Wenn das Buch zu Ende ist, ist, ist, ist

Ey es ist vorbei, vergangen ist vergangen

Die Zeit ist wie ein Band und es spannt

Und es spannt, und es spannt bis es zerreißt

Und du merkst, dass die Zeit die du hast nicht mehr reicht, doch bis du

begreifst vergangen ist vergangen

Verwandelt sich dein Geist und du siehst alles Schwarz/Weiß, Schwarz/Weiß wie

das Buch deines Lebens

Dass du schreibst und alle Szenen vereint

Ах!

Життя – це книга, я ношу її з собою, а сторінки перегортаю

потім це написання

Ви народилися на першій сторінці, час пише все інше і показує це

життя нагадує стрічку дії

Часто людина переживає день, думаючи, що не вистачає стільки щастя, але потім воно проходить,

ти просто з тугою повертаєшся назад

Сьогодні ти молодий і незадоволений, завтра ледачий і самотній, бо тебе закрили

дурно любити, а тепер у тебе немає часу

Є такі божевільні історії, але й темні глави, завдяки хорошим я сміюся

але в мене ще є рани

Це час: почуй, як він біжить, послухай, як він сміється, послухай, як він крутиться,

почуй, що вона з тебе робить

Ей все скінчилося, пішов зник

Час схожий на гурт, і він розтягується

І напружується, і напружується, поки не розірветься

І ти помічаєш, що часу у тебе вже не вистачає, а поки ти

розуміти минуле минулим

Ваш розум перетворюється, і ви бачите все чорно-біле, чорно-біле

книга твого життя

Щоб ти написав і об’єднав усі сцени

Життя - це книга, але ми читаємо її лише тоді, коли ти говориш собі:

Блін, я все зіпсував!

День за днем ​​ти все більше усвідомлюєш, що насправді має значення, тільки коли ти це робиш

потім зазвичай розпізнає занадто пізно

Тоді я сміявся, коли тато під прикриттям замовив "Best of 70s", сьогодні я слухаю

«Найкраще з 90-х» і тепер відчуваю те саме

В моїх очах я бачив усе чорне тоді, а сьогодні думаю: блін,

Чим я тоді розважався?

Я бачу жінок зі зморшкуватими посмішками, які холодніють увечері, бармен дарує це»

віскі один

Але вони були й справді рогові, влітку шістдесят дев’ятого

Це книга твого життя, почуй, як вона наповнюється, помічай, як формує тебе

Ей все скінчилося, пішов зник

Час схожий на гурт, і він розтягується

І напружується, і напружується, поки не розірветься

І ти помічаєш, що часу у тебе вже не вистачає, а поки ти

розуміти минуле минулим

Ваш розум перетворюється, і ви бачите все чорно-біле, чорно-біле

книга твого життя

Щоб ти написав і об’єднав усі сцени

До того дня, коли ти помреш, ти побачиш, чи був ти героєм

або ти невдаха

Коли книга закінчиться, вона закінчиться

До того дня, коли ти помреш, ти побачиш, чи був ти героєм

або ти невдаха

Коли книга закінчена, є, є, є

Ей все скінчилося, пішов зник

Час схожий на гурт, і він розтягується

І напружується, і напружується, поки не розірветься

І ти помічаєш, що часу у тебе вже не вистачає, а поки ти

розуміти минуле минулим

Ваш розум перетворюється, і ви бачите все чорно-біле, чорно-біле

книга твого життя

Щоб ти написав і об’єднав усі сцени