From the Stars - Rabbit Junk

The first body we found little more than a dried up husk.

It hadn’t been there

for long.

It still had a full kit, ammo, rifle, half pack of cigarettes in the

chest pocket

No visible wounds

His uniform was unfamiliar, not one of ours.

Like us, he had no flag on his

sleeve.

I stuffed the cigarettes into my pocket and pulled its cap over its

face

About as much ceremony as any of us deserved

We got the signal to proceed and made our way deeper into the structure.

In the maze of hallways we found more bodies, desiccated, no wounds.

All dead without firing a shot

We had no idea what we were dealing with

And we weren’t the first to try.

I put my wristwatch to my ear to make sure it

was still ticking.

It’s an old habit.

We hadn’t been told where we’re going or

why.

We had no idea how big this thing was

And we knew we weren’t alone

O' body heat, caress thy wicked sense

Let man’s image penetrate the clouding lens

May we see an end to our gnawing frustration

From the stars to the cradle of creation

We started back tracking our way though the structure.

Our pace steadily

quickened, like we were being followed

Our hurried footsteps echoed on the metal walk ways.

We should have been out of

there in just a few minutes, but instead we seemed to be going in circles

I was breathing sharply, fighting feelings of panic, trying to remember the way

out.

That’s when I felt it

A penetrating cold in my chest.

I choked on my breath, unable to move,

suddenly paralyzed, held by some terrible force

May the void bless this feast, may the bounty never cease

May the fluid ever flow, may our young grow and grow

We blessed few to become the crimson hue

Shall make a paradise of this world anew

The air filled with a plume of crimson.

A network of veins took shape around me,

the scarlet fluid outlining a bloated form floating in the air

I could feel a cold gelatinous digit probe the inside of my mouth.

My eyes were locked open, enslaved to the horror unfolding before me;

my blood curdled in its gut and flared throughout its tissue

The tip of my finger brushed the hilt of my knife.

Rage boiled up from the

depths of me and brought my last remaining strength with it

I heard my watch tick

I grit my teeth

And lashed out with the blade

Feel the spray from wound I had made

Pushed the horror aside and rose to my feet

I’m gonna take you with me!

Others closed in with menacing glee

Floating and bloated with eyes hungry

I felt overwhelmed with the will to survive

I roared like a lion and lunged with my knife

Obedient ones to the old ones ways

Drink to them to slow our prey

To give us strength in the face of leaded sting

To the glorious hunt, may sustenance it bring

Перше тіло, яке ми знайшли трохи більше, ніж висушене лушпиння.

Його там не було

надовго.

У ньому все ще був повний комплект, патрони, гвинтівка, половина пачки сигарет у

нагрудна кишеня

Немає видимих ​​ран

Його форма була незнайома, не наша.

Як і ми, у нього не було прапора

рукав.

Я запхав сигарети в кишеню й натягнув на них ковпачок

обличчя

Приблизно стільки церемонії, скільки заслужив кожен із нас

Ми отримали сигнал продовжити й заглибилися в структуру.

У лабіринті коридорів ми знайшли більше тіл, висохлих, без ран.

Усі мертві, не зробивши жодного пострілу

Ми не уявляли, з чим маємо справу

І ми не були першими, хто спробував.

Я приставив наручний годинник до вуха, щоб переконатися

все ще цокало.

Це давня звичка.

Нам не сказали, куди ми йдемо або

чому.

Ми не уявляли, наскільки велика ця річ

І ми знали, що не самотні

О тепло тіла, пестіть своє зле чуття

Нехай образ людини проникає в затьмарені лінзи

Нехай ми побачимо кінець нашому розчарованню

Від зірок до колиски творіння

Ми почали відстежувати свій шлях через структуру.

Наш темп стабільний

прискорено, ніби за нами слідкують

Наші квапливі кроки відлунювали на металевих доріжках.

Ми повинні були вийти

там усього за кілька хвилин, але натомість ми здавалося ходимо колами

Я різко дихав, борючись із почуттям паніки, намагаючись пригадати дорогу

поза.

Тоді я відчула це

Пронизливий холод у моїх грудях.

Я захлинувся віддихом, не можу поворушитися,

раптово паралізований, утриманий якоюсь страшною силою

Нехай порожнеча благословить це свято, нехай щедрот ніколи не припиняється

Нехай завжди тече рідина, хай росте і росте наші молоді

Ми благословили небагатьох, щоб вони стали малиновим відтінком

Зробить рай із цього світу заново

Повітря наповнилося багряним шлейфом.

Навколо мене сформувалася мережа вен,

червона рідина, що вимальовує роздуту форму, що ширяє в повітрі

Я відчув холодний драглистий пальцевий зонд у роті.

Мої очі були розплющені, поневолені жаху, що розгортався переді мною;

моя кров згорнулася в її кишці й спалахнула по всій її тканині

Кінчик мого пальця торкнувся рукоятки мого ножа.

Гнів викинув від

глибини мене і приніс із собою останні сили, що залишилися

Я чув цокання годинника

Я сціплю зуби

І кинувся лезом

Відчуйте бризки з рани, яку я зробив

Відсунув жах і підвівся на ноги

Я візьму тебе з собою!

Інші підійшли з грізною радістю

Плаває і роздувається з голодними очима

Я почувався переповненим бажанням вижити

Я ревів, як лев, і кинувся з ножем

Слухняні старим

Випий за них, щоб уповільнити нашу здобич

Щоб надати нам сили проти свинцевого жала

На славне полювання, нехай воно принесе поживу