Speedhack - qurixsity

Они пытаются мне что-то навязать, но я не помню ни черта

Все мои скелеты давно забили чердак

Чтоб из пересчитать мне надо собирать гештальт

И меня манит этот сон

Вся моя жизнь — это разбитый и заклеенный раз сто калейдоскоп

Он вновь упадёт на пол, разлетится на осколки

И мне нужен боттл скотча, чтобы склеить это всё

Но я не помню, где я, кто я

Каждый день недели я плыву так монотонно

По катакомбам и комнатам полу пустой душонки

Чтоб найти в себе себя, но мне тут не поможет компас

Засунь поглубже свои кодлы

Я годы тратил на то, чтобы остаться одиноким

И пойло, как альма матер и голод давит на горло

Я не знаю где я, кто я, но явно получше многих

Я не сплю уже так долго, что толком не помню даты

Не знаю даже, что там, в моём батле,

Но дешёвый ускоритель в моих венах

Неоновые лампы в мои латах

Я не понимаю кем я стал

Каждый день, как будто спин-офф от снаффа

Все эти песни как эпитафии на камне

Ведь кожа да кости, запомни навсегда это

Я перекати поле.

Вся моя душа — это лишь перекати поле

Я не слышу твоё имя, но я слышу зов петли

И меня манит её голос

Мне так знаком он

Таблетки будто кандалы и я в момент закован

Миксую это пойло с обезболом;

Я не помню где я кто я, но помню пути до дома

Часики тик-так

За двадцать лет я накопил лишь эту тетрадь,

А время летит, да

Висок и клик-клак

И мигом закончил я на вешалке твой спектакль

Висок и клик-клак

И от тебя здесь нет и следа, засекай

Все пути в ад

Всё что оставишь им от себя — только эпитафию на камне в белых стихах

Ломает вновь парадигма

Мой стиль: дэткор и стим-панк

Кид, я один, да

И я бегу быстрее молнии с ди си, я называю это спид-хак

Ломает вновь парадигма

Мой стиль дэткор и стим-панк

Кид, я один, да

И я бегу быстрее молнии с ди си, я называю это спид-хак

Вони намагаються мені щось нав'язати, але я не пам'ятаю ні чорта

Всі мої скелети давно забили горище

Щоб із перерахувати мені треба збирати гештальт

І мене манить цей сон

Все моє життя - це розбитий і заклеєний раз сто калейдоскоп

Він знову впаде на підлогу, розлетиться на уламки

І мені потрібен боттл скотчу, щоб склеїти це все

Але я не пам'ятаю, де я, хто я

Щодня тижня я пливу так монотонно

По катакомбах і кімнат підлозі порожньої душонки

Щоб знайти в себе собі, але мені тут не допоможе компас

Засунь глибше свої кодли

Я роки витрачав на то, щоб залишитися самотнім

І пойло, як альма матер і голод тисне на горло

Я не знаю де я, хто я, але явно кращий за багатьох

Я не сплю вже так довго, що до ладу не пам'ятаю дати

Не знаю навіть, що там, у моєму батлі,

Але дешевий прискорювач у моїх венах

Неонові лампи в моїх латах

Я не розумію ким я став

Щодня, ніби спін-офф від снаффа

Всі ці пісні як епітафії на камені

Адже шкіра та кості, запам'ятай назавжди це

Я перекотити поле.

Вся моя душа— це лише перекочувати поле

Я не чую твоє ім'я, але я чую поклик петлі

І мене манить її голос

Мені так знайомий він

Таблетки ніби кайдани і я в момент закутий

Міксую це пійло з обезболом;

Я не пам'ятаю де я хто я, але пам'ятаю шляхи до будинку

Годинники тик-так

За двадцять років я накопичив лише цей зошит,

А час летить, так

Скроня та клік-клак

І миттю закінчив я на вішалці твою виставу

Скроня та клік-клак

І від тебе тут немає і сліду, засікай

Всі шляхи в

Все що залишиш ним від себе — тільки епітафію на камені в білих віршах

Ламає знову парадигма

Мій стиль: деткор і Стім-панк

Кід, я один, так

І я бігу швидше блискавки з ді си, я називаю це спід-хак

Ламає знову парадигма

Мій стиль деткор і Стім-панк

Кід, я один, так

І я бігу швидше блискавки з ді си, я називаю це спід-хак