Un Son para Cuba - Quilapayun

Si el hondo mar callaba sus dolores

las esperanzas levantó la tierra

éstas desembarcaron en la costa

eran brazos y puños de pelea.

Fidel Castro con quince de los suyos

y con la libertad bajó a la arena

bajó a la arena,

Fidel,

con la libertad,

Fidel.

La isla estaba oscura como el luto

pero izaron la luz como bandera

no tenían más armas que la aurora

y ésta dormía aún bajo la tierra.

Las madres despidieron a sus hijos

el campesino relató su pena

y el ejército libre de los pobres

creció y creció como la luna llena.

Mientras que el movimiento de los libres

movía como el viento las praderas

sacudía los surcos de la isla

surgía sobre el mar como un planeta.

Fidel Castro con quince de los suyos

y con la libertad bajó a la arena

bajó a la arena,

Fidel,

con la libertad,

Fidel,

y el Che Guevara.

Fidel,

y con Camilo,

Fidel,

también Raúl,

Fidel,

y todo el pueblo,

Fidel,

latinoamericano,

Fidel…

Якщо глибоке море заглушило її біль

надії підняли землю

вони висадилися на узбережжі

вони билися руками і кулаками.

Фідель Кастро з п’ятнадцятьма своїми

і з свободою спустився на пісок

спустився на пісок,

Фідель,

зі свободою,

Фідель.

Острів був темний, як жалоба

але вони підняли світло, як прапор

у них було не більше зброї, ніж у полярних сяйв

і воно ще спало під землею.

Матері звільняли дітей

— розповідав селянин про своє горе

і вільна армія бідних

вона росла й росла, як повний місяць.

Поки рух вільний

рушив луги, як вітер

потрясли борозни острова

воно піднялося над морем, як планета.

Фідель Кастро з п’ятнадцятьма своїми

і з свободою спустився на пісок

спустився на пісок,

Фідель,

зі свободою,

Фідель,

і Че Гевара.

Фідель,

і з Камило,

Фідель,

Також Рауль

Фідель,

і всі люди,

Фідель,

Латиноамериканець,

Фідель...