Home - Quaoar

Halfway river.

Halfway pool.

Left over in this sieve.

I tiptoe through the barren minefield as if I was a thief.

And a skull shows gloom through its sockets.

In reflections.

Gazing at me.

Kind mr.

Button lead the way counterclockwise.

Target = womb.

Heal in the world inside of her

Heal in the color of her eyes

Hide in the world inside of her

Breed in the world inside of her

Feed from the sound of her laughs

Light in the world inside of her

Light in the world inside of her.

Don’t let me out.

It’s so dark.

I feel a presence, a newborn desire to surrender.

Deep in me.

And I give in to the swamp of sadness with no more fights to win in here.

and I sink deep in the Nothing.

Just a place to get away.

and I die out of this earth.

I’m a living dead.

I just ask for mercy.

It’s ringing the bell another time and I wonder where I’ve been.

‘Cause if I stay too long here, I don’t know… I may throw all away.

I don’t need no lover in my bed.

I just need to get this out of my head.

I won’t bloom.

I’m sick of the sun.

Digs really deep in the ground

the hound that’s tracing my groan.

Arms wide open.

Thirty years.

Full circle.

I’ve come finally where I belong.

How come I was doomed to die on the shoreline?

Just listen to the howling wind.

Good things remain in hiding.

If only I could fall asleep

then maybe the burden would be lighter.

What if I just derail again?

What if I lost my fire?

I’ve run out of aces up my sleeve.

The countdown is ticking, now I’m hiding

Here in the world inside of her

Heal in the color of her eyes

Alive in the world inside of her

Brave in the world inside of her

Feed from the sound of her laughs

Light in the world inside of her

Light in the world inside of her.

Don’t let me out.

Don’t let me out.

Hopeless in my bed, I can see it coming.

Once I spoiled the pledge, it is fair to come clean.

I wish I’d trusted myself half as much as you did.

Everything I learned slipped right through my hands.

A new day is rising.

На півдорозі ріка.

Половина басейну.

Залишки в цьому ситі.

Я проходжу навшпиньки крізь безплідне мінне поле, наче був злодієм.

І череп показує похмурість через свої раковини.

У віддзеркаленнях.

Дивлячись на мене.

Добрий пан

Кнопка веде проти годинникової стрілки.

Ціль = утроба.

Зцілюйся у світі всередині неї

Лікуйся кольором її очей

Сховайся у світі всередині неї

Розмножуйтесь у світі всередині неї

Живіться звуком її сміху

Світло у світі всередині неї

Світло у світі всередині неї.

Не випускай мене.

Так темно.

Я відчуваю присутність, новонароджене бажання здатися.

Глибоко в мене.

І я піддаюся болоту смутку, не маючи більше битв, щоб перемогти тут.

і я глибоко поринаю в Ніщо.

Просто місце, куди можна піти.

і я помру з цієї землі.

Я живий мерець.

Я просто прошу пощади.

Дзвонить інший раз, і я задаюся питанням, де я був.

Тому що, якщо я залишусь тут надто довго, я не знаю… Я можу викинути все.

Мені не потрібен коханець у моєму ліжку.

Мені просто потрібно викинути це з голови.

Я не буду цвісти.

Мене нудить від сонця.

Копає дуже глибоко в землі

собака, яка стежить за моїм стогоном.

Широко розкриті руки.

Тридцять років.

Повний круг.

Нарешті я прийшов туди, де я належу.

Чому я був приречений померти на березі?

Просто послухайте завивання вітру.

Хороші речі залишаються прихованими.

Якби тільки я міг заснути

тоді, можливо, тягар був би легшим.

Що, якщо я просто знову зійду з рейок?

Що, якщо я загубив вогонь?

У мене закінчилися тузи в рукаві.

Зворотний відлік йде, тепер я ховаюся

Тут, у світі всередині неї

Лікуйся кольором її очей

Живий у світі всередині неї

Хоробрий у світі всередині неї

Живіться звуком її сміху

Світло у світі всередині неї

Світло у світі всередині неї.

Не випускай мене.

Не випускай мене.

Безнадійний у своєму ліжку, я бачу, як це наближається.

Як тільки я зіпсував заставу, було б справедливо визнати себе чистим.

Мені б хотілося, щоб я довіряв собі вдвічі більше, ніж ти.

Все, чого я навчився, прослизнуло крізь мої руки.

Новий день сходить.