Бутылка водки - Пётр Мамонов

Стоило завидеть осанку твою,

Я понимал, как тебя люблю.

Стоило завидеть крутые бока,

Знал и видел будешь моя.

Бутылка водки!

Бутылка водки!

Бутылка водки, ты была так нежна,

Прозрачна изящна и нежно светла.

К тебе поневоле тянул свои руки,

Корчась от боли и любовной муки.

Бутылка водки!

Бутылка водки!

Клал тихо руку на нежное горло —

Ты в руку ложилась легко и покорно

И слабыми пальцами за язычок

Брался и срывал невинный колпачок

С бутылки водки!

С бутылки водки!

Устало ты дышала и еле текла,

Но ты меня любила до самого дна.

Ногтями впивался я в бедра твои,

Тебя нагибал и просил:"Повтори!"

Бутылка водки!

Бутылка водки!

Когда ты пустела, летела под стол.

Я рядом ложился на грязный пол.

Пустую тебя я всегда предавал,

Пустую тебя на деньги менял.

Бутылка водки!

Бутылка водки!

Варто було побачити поставу твою,

Я розумів, як тебе люблю.

Варто було побачити круті боки,

Знав і бачив будеш моя.

Пляшка горілки!

Пляшка горілки!

Пляшка горілки, ти була така ніжна,

Прозора витончена і ніжно світла.

До тебе мимоволі тягнув свої руки,

Курчачись від болю і любовного борошна.

Пляшка горілки!

Пляшка горілки!

Клав тихо руку на ніжне горло.

Ти в руку лягала легко і покірно

І слабкими пальцями за язичок

Брався і зривав безневинний ковпачок

З пляшки горілки!

З пляшки горілки!

Втомлено ти дихала і ледь текла,

Але ти мене любила до самого дна.

Нігтями впивався я в стегна твої,

Тебе нагинав і просив: "Повтори!"

Пляшка горілки!

Пляшка горілки!

Коли ти попустіла, летіла під стіл.

Я поруч лягав на брудну підлогу.

Порожню тебе я завжди зраджував,

Порожню тебе на гроші міняв.

Пляшка горілки!

Пляшка горілки!