Maneki Neko - Pykäri, Yona

Loppujen lopuks ainut mitä ei kai saada voi

On se kuuluisa vapaus

Se, joka lauluis vaan soi

Mut tää kepeä kaipaus on mulle ihan mukava linna

Just sopiva aitaus

Niin tuttu draama

Pliis kuulethan sä mitä mä sanon

Onhan tää sulle ihan selvää, joo

Mä tiedän et sä ymmärrät

Se taas vaan sanomatta jää

Tänään taivas on sininen ja pilvetön

Voima mun sisäl vielä nimetön

Mut mä kastan sen tähän pyhään suruun

Niin se tulee kun mä kutsun

Sä tulit hakemaan viimeiset esineet

Maneki nekon ja nuottitelineen

Muistatko vielä

Tunnen vähiten ja samalla eniten kun

Aurinko alenee pimeä ylenee ja

Samalla joku tuol herää ja joku taas kuolee

Tääl onni on niin takeeton

Mitä se on ees, mitä se onni on?

Välil sataa täpöl halaa kovaa

Ohimennen hipaisee jättää poraa ojaan

Näin sut toril ostamas omenoita

Luulin ettet pidä niist

Parempi etten ees järkeillä koita

On mielikuvat liian painavii

Niin, se sitsi

Ei täs midist, harmittaa skidist

Mut tää oli vissiin siks

Et tulis niit uusii tasoi

Tänään taivas on sininen ja pilvetön

Voima mun sisäl vielä väritön

Mut mä maalaan sille suun tällä surul

Uuden tarinan se puhuu

Sä tulit hakemaan viimeiset esineet

Maneki nekon ja nuottitelineen

Muistatko vielä

Tunnen vähiten samalla eniten kun

Aurinko alenee pimeä ylenee ja

Samalla joku tuol herää ja joku taas kuolee

Sä tulit hakemaan viimeiset esineet

Maneki nekon ja nuottitelineen

Muistatko vielä

Tunnen vähiten samalla eniten kun

Aurinko alenee pimeä ylenee ja

Samalla joku tuol herää ja joku taas kuolee

Sä tulit hakemaan viimeiset esineet

Maneki nekon ja nuottitelineen

Sä tulit hakemaan viimeiset esineet

Maneki nekon ja nuottitelineen

Loppujen lopuks ainut mitä ei kai saada voi

On se kuuluisa vapaus

Se, joka lauluis vaan soi

Mut tää kepeä kaipaus on mulle ihan mukava linna

Just sopiva aitaus

Niin tuttu draama

Sä tulit hakemaan viimeiset esineet

Maneki nekon ja nuottitelineen

Зрештою, єдине, чого ви не можете мати, це ви не можете

Є та знаменита свобода

Той, хто співав, але грав

Але ця лагідна туга для мене гарний замок

Просто правильний корпус

Така знайома драма

Будь ласка, послухай, що я кажу

Це вам цілком зрозуміло, так

Я знаю, ти не розумієш

Це само собою зрозуміло

Сьогодні небо блакитне і безхмарне

Сила всередині мене все ще безіменна

Але я хрещу його в цій святій скорботі

Тож воно прийде, коли я подзвоню

Ви прийшли за останніми предметами

Манекі Неко і пюпітр

ти ще пам'ятаєш?

Я відчуваю найменше і водночас найбільше коли

Сонце заходить темне Встає і

При цьому хтось прокидається, а хтось помирає

Тут удача така негарантована

Що це, яке це щастя?

Іноді йде дощ, обіймається міцно

Попутно приємно залишити сівалку в канаві

Я бачив, як ти Торіл купувала яблука

Я думав, вони тобі не подобаються

Краще не намагатися міркувати

Надто багато думок

Так, це вірно

Не цей midist, вибачте, skidist

Але, ймовірно, це була причина

Ви не вивели їх на новий рівень

Сьогодні небо блакитне і безхмарне

Сила всередині мене все ще безбарвна

Але я малюю його рот цим сумом

Це розповідає нову історію

Ви прийшли за останніми предметами

Манекі Неко і пюпітр

ти ще пам'ятаєш?

Я почуваюся найменше і водночас найбільше

Сонце заходить темне Встає і

При цьому хтось прокидається, а хтось помирає

Ви прийшли за останніми предметами

Манекі Неко і пюпітр

ти ще пам'ятаєш?

Я почуваюся найменше і водночас найбільше

Сонце заходить темне Встає і

При цьому хтось прокидається, а хтось помирає

Ви прийшли за останніми предметами

Манекі Неко і пюпітр

Ви прийшли за останніми предметами

Манекі Неко і пюпітр

Зрештою, єдине, чого ви не можете мати, це ви не можете

Є та знаменита свобода

Той, хто співав, але грав

Але ця лагідна туга для мене гарний замок

Просто правильний корпус

Така знайома драма

Ви прийшли за останніми предметами

Манекі Неко і пюпітр