Silver Tongue Devil - Pulley

He was a silver tongue devil, standing there

He’s waiting, he’s waiting for a ride

Looking for a one way out of this town

And you know I couldn’t let him down

So I asked him «how far?"he said «as far as you’ll go»

No, I couldn’t say no

It was a Thursday in September or December

The last thing I remember was the cloudless sky above

He said he saw a good friend die

I never thought to ask him why

I could have sworn I heard him say he knew who did it

I could have sworn I heard him say

We headed off into the dead air of the desert

To a place, to a place I’ve never known

He stared into the sun that shone above us

Then he smiled and spoke how good it was

Yet things change and they stay the same

Home sweet home

There was a stillness as the light set behind us

The last thing I remember was the laughter in my ears

Fearless yet fearful I stared into his eyes

And he grabbed my hand, and I started to fly

Ageless and timeless, I gave him control

He said «That's it, my friend, I own your soul.»

I thought I heard him say

I thought I heard him say

He said he saw a good friend die

I never thought to ask him why

I could have sworn I heard him say he knew who did it

I could have sworn I heard him say

I could have sworn I heard him say

I could have sworn I heard him say

Він був сріблястим дияволом, який стояв там

Він чекає, він чекає на поїздку

Шукаю один вихід із цього міста

І ти знаєш, що я не міг його підвести

Тож я запитав його: «Як далеко?», він сказав: «Наскільки ти підеш»

Ні, я не міг сказати ні

Був четвер вересня або грудня

Останнє, що я пам’ятав, це безхмарне небо вгорі

Він сказав, що бачив як помер хороший друг

Я ніколи не думав запитати його, чому

Я міг би поклятися, що чув, як він сказав, що знає, хто це зробив

Я міг би поклятися, що чув, як він сказав

Ми вирушили в мертве повітря пустелі

У місце, у місце, яке я ніколи не знав

Він дивився на сонце, яке сяяло над нами

Потім він посміхнувся і сказав, як це було добре

Але все змінюється, і вони залишаються незмінними

Дім, милий дім

Настала тиша, коли за нами зайшло світло

Останнє, що я пам’ятаю, це сміх у вухах

Безстрашний, але зляканий, я дивився йому в очі

І він схопив мене за руку, і я почав літати

Нестаріючий і позачасовий, я надав йому контроль

Він сказав: «Ось усе, мій друже, я володаю твоєю душею».

Мені здалося, що я чув, як він сказав

Мені здалося, що я чув, як він сказав

Він сказав, що бачив як помер хороший друг

Я ніколи не думав запитати його, чому

Я міг би поклятися, що чув, як він сказав, що знає, хто це зробив

Я міг би поклятися, що чув, як він сказав

Я міг би поклятися, що чув, як він сказав

Я міг би поклятися, що чув, як він сказав