Melanie - Puhdys

Sie war wie alle andren war’n

Voll Lebensdurst, doch unerfahr’n

In ihren Augen brannte heiss die Glut, die Glut, die Glut

Wo was los war, war auch sie

Man nannte sie nur Melanie

Sie ging die Wege zwischen schlecht

Und gut und gut und gut und gut und gut

Zu Hause war sie fortgerannt

Weil man nicht gleiche Worte fand

Und Liebe spuerte sie nie — Melanie !

Melanie !

Ihr Vater hatte niemals Zeit und

Wenn er da war, gab es Streit

So ein Leben wollte sie nie mehr

Nie mehr, nie mehr, nie mehr

Zu Hause war sie fortgerannt

Weil man nicht gleiche Worte fand

Und Liebe spuerte sie nie — Melanie !

Melanie !

Mal blieb sie von der Arbeit weg und

Suchte Halt in manchem Bett

Doch was sie fand erlosch bei Tageslicht

Ein Kind — sie wusste nicht von wem

Sie wollte es trotz alledem

Die Traenen, die sie weinte, sah man nicht

Traenen sah man bei ihr nie

Man misst das Leben nicht nach Jahren

Doch sie, als ich sie wiedersah

Das Kind an ihrer Seite lachte und

Ich wusste, dass sie gluecklich war

Вона була як усі

Сповнений спраги життя, але недосвідчений

Вугілля палало в її очах, вугілля, вугілля

Де щось відбувалося, там була і вона

Вони просто назвали її Мелані

Вона йшла стежками між поганими

І добре, і добре, і добре, і добре, і добре

Вдома вона втекла

Тому що ти не міг знайти однакові слова

І вона ніколи не відчувала кохання - Мелані!

Мелані!

Її батько ніколи не мав часу і

Коли він там був, то були бійки

Вона ніколи більше не хотіла такого життя

Ні більше, ні більше, ні більше

Вдома вона втекла

Тому що ти не міг знайти однакові слова

І вона ніколи не відчувала кохання - Мелані!

Мелані!

Іноді вона відходила від роботи і

Шукав підтримки в багатьох ліжках

Але те, що вона знайшла, погасили вдень

Дитина — не знала ким

Вона хотіла цього попри все

Ви не бачили сліз, які вона плакала

Ти ніколи не бачив на ній сліз

Ви не вимірюєте життя роками

Але вона, коли я побачив її знову

Дитина біля неї засміялася і

Я знав, що вона щаслива