Ich will nicht vergessen - Puhdys

Denke ich an Deutschland, fall’n mir Gedichte ein

Klingen grosse Namen raus aus totem Stein

Und in mir ist Schweigen wie nie gekannt

Hier bin ich geboren, das ist mein Land.

Denke ich an Deutschland, ist mir auch nach Schrei’n

Faellt mir soviel Hass, Not und Elend ein

Dann seh ich die Erde zu Asche verbrannt

Hier bin ich geboren, auch das ist mein Land.

Ist alles vergessen, ist alles vergessen,

ist alles vergessen was einmal war?

Denke ich an Deutschland und an Dich mein Kind

An alle, die in unsre Zeit geboren sind

Denke ich an die Leute drueben und hier, an die,

Die mit uns gemeinsam die Aengste besiegen.

Ich will nicht vergessen, ich will nicht vergessen,

ich will nicht vergessen was einmal war !

Was ist nun wahr?

Коли я думаю про Німеччину, на думку спадають вірші

Звучать великі імена з мертвого каменю

А в мені тиша, як ніколи

Я тут народився, це моя країна.

Коли я думаю про Німеччину, мені теж хочеться кричати

Я можу думати про стільки ненависті, потреби та нещастя

Тоді я бачу, як земля згоріла

Я тут народився, це теж моя країна.

все забуто, все забуто

чи все забуто, що колись було?

Я думаю про Німеччину і тебе, дитино моя

Всім, хто народився в наш час

Я думаю про людей там і тут, про них

Хто разом з нами перемагає страхи.

Я не хочу забути, я не хочу забути

Я не хочу забувати, що колись було!

Тепер що правда?