Terre promise - Psy 4 De La Rime

On nous apprend à être droit comme la Tour Eiffel, on finit penché comme celle

de Pise

20 ans, croire être des hommes mais la mentalité porte encore des Huggies

Demande à Prodige Namor, on néglige la mort après litige

Remord, on pige tard qu’nos torts nous brisent

Mes tords, malgré ma soif de vie

Les seules gouttes de ma gourde d’espoir partent au Bic pour qu’mes potes

soient ravis

D’effroyables peurs me montent vu qu’ma montre

— ne m’prêtera pas ses aiguilles pour pouvoir recoudre le temps d’ce monde

Me fait perdre en pensée pervers, vu qu’ma vue s’perd vers

Toutes ces fesses sur affiches pervers

Car j’prends mon pied quand j’ai des Air Max frère

Ou quand j’ai d’la maille car ça m’fait bander un max frère

D’autres langages nous guident, avec les filles on est plus bavard que Kit

Avec les flics plus bavards que Kent

Car les balances n’existent qu’en signe astrologique

Donc on fuck c’lui qui tourne chez nous comme dans un parc zoologique

Mais quand même, c’est vrai qu’on est des bêtes

Mais pas pour plaire à Bardot, car on aime plus Dieu qu’un mouton, c’est bête

C’est la religion qu’on nous a souscrits

Mais viens faire l’malade, c’est pas un suppo, mais un doigt qu’on te prescrit

Malgré les épreuves insurmontables toujours les mêmes sur le peloton

Ces mecs qu’ont autant de blessure qu’un saut du haut d’un balcon

Entre dans le cocon, dans l'œuf, dans l’urne, où les traîtres sont bannis

Entre dans le ventre de nos mères pour voir la souffrance et les cris

Clous rouillés et bouts de ficelles pour tenir notre cabane en bois

Bienvenue dans le nid, dans le berceau, dans les blocs, dans la cave en bois

Entre dans le monde parmi les peuples ceux qui se focalisent

— sur nos racines, notre galaxie, notre terre promise

Etant donné qu’nous sommes que des touristes d’la vie

Etant donné que notre corps se loue pour être semblable au décor

1 — Jeune et naïf font des sous, ramènent plein d’souvenir

Ignore que l’ange douanier fait passé que les prières, agir

2 — j’y pense quand la lune pose cette nappe noire et qu’on passe à table

Pour manger cette ville, allume tes phares

En guise de chandelles

Les voyous et les voyelles sont de sorties mademoiselle, cache l’or, l’oseille

On roule tous sur la jante et ça fait des étincelles qui servent de soleil

— dans un monde froid comme le sang d’un criminel

Une génération éduque une autre

Les savoir-faire s’font passer comme les films «huh» dans nos blocks

Rares sont les auteurs-compositeurs de la misère

Trop d’MCs interprète car c’est la mode de parler d’la guerre

J’ai pas eu une enfance malheureuse, au contraire

Mais c’est plus tard qu'ça dégrade, que tu deviens chien d’guerre

Alors tu fumes jusqu'à en devenir asiatique

Donc cocu d’la vie l’homme, sans taf, vaut pas un chien car c’est pas fidèle

J’t’explique c’qui doit être vu en image

Ça s’peut qu’les personnages sortent de ton écran sous pression d’la rage

A force d’avaler, tu finis par gonfler et t’envoler

Comme tous les frères qu’on perd les étés

Que ces derniers finissent anges et en s’envolant

— laisse des plumes qu’les poètes des cités empreintent pour écrire quand vient

la lune

Plan d’Aou City

Que tous les frères, les sœurs les habitants sont doté d’une rançon pour

l’attente

Trop d’temps en détention, l'évasion tente

Coupables sans preuve, Plan d’Aou City

Pour tous les gens qui m’ont vu grandir

Ces bâtiments, ces murs, ces blocks qui servent de planque quand faut fuir

Nos ennemis: *sirène*

Plan d’Aou City

Malgré les épreuves insurmontables toujours les mêmes sur le peloton

Ces mecs qu’ont autant de blessure qu’un saut du haut d’un balcon

Entre dans le cocon, dans l'œuf, dans l’urne, où les traîtres sont bannis

Entre dans le ventre de nos mères pour voir la souffrance et les cris

Clous rouillés et bouts de ficelles pour tenir notre cabane en bois

Bienvenue dans le nid, dans le berceau, dans les blocs, dans la cave en bois

Entre dans le monde parmi les peuples ceux qui se focalisent

— sur nos racines, notre galaxie, notre univers, notre terre promise

Pour mes amours remerciement:

Allah, Ma, Sakina, Naima et pour mes mains pleines de ciments

Street Skillz, Nouveau Philo et puis tous c’qui s’construit

Lourd comme des-presque île, tout doucement

Pour qu’on reste qui?

Flics et soucis, fils excusi

Mais j’rap pour informer plus qu’Mourousi

Uzi vocale chargé au train d’vie

Comme un devis oublié sur nos komenes, jusqu’au jour ou crash nos fusils

Tous ici en train d’cogiter, les saisies évitée

Comme Fonzy irrité d’la tchatche

Si t’es prêt à écouter c’qu’on a à dire

Écoute ceux qu’on jamais eu le permis et d’pouvoir bien s’conduire

Нас вчать бути прямими, як Ейфелева вежа, і в кінцевому підсумку ми зігнуті, як та

з Пізи

20 років, думаю, що я чоловік, але менталітет все ще носить Huggies

Запитайте Вундеркінда Немора, ми не звертаємо уваги на смерть після судового розгляду

Докори сумління, ми пізно розуміємо, що наші кривди ламають нас

Мої кривди, незважаючи на мою жагу до життя

Єдині краплі мого гарбуза надії йдуть до Bic, щоб мої друзі

бути в захваті

Жахливі страхи піднялися в мені від годинника

— не позичить мені своїх голок, щоб зшити час цього світу

Мене губить у збочених думках, оскільки мій зір втрачений

Усі ті сідниці на збочених плакатах

Тому що я беру за ногу, коли у мене є брат Air Max

Або коли у мене є сітка, тому що це робить мене жорстким братом

Нами ведуть інші мови, з дівчатами ми балакучіші за Кіта

З поліцейськими більш балакучі, ніж Кент

Бо ваги існують лише в астрологічному знаку

Тому ми трахаємо того, хто обертається, як у зоопарку

Але все ж таки, що ми тварини, це правда

Але не догодити Бардо, бо ми любимо Бога більше, ніж вівцю, це дурно

Це релігія, до якої ми були підписані

Але приходь і грай хворий, тобі прописують не суппо, а палець

Незважаючи на непереборні випробування, завжди однаково на пелотоні

Ці хлопці, які отримали стільки ж травм, як і стрибки з балкона

Увійдіть у кокон, яйце, урну, куди заганяють зрадників

Увійдіть в утробу наших матерів, щоб побачити біль і плач

Іржаві цвяхи та шматочки мотузки, щоб тримати нашу дерев’яну каюту разом

Ласкаво просимо до гнізда, до ліжечка, до блоків, до дерев’яного льоху

Увійдіть у світ серед народів тих, хто зосереджується

— на нашому корінні, нашій галактиці, нашій обітованій землі

Так як ми лише туристи життя

Як наше тіло хвалить себе схожим на пейзаж

1 — Молоді і наївні заробляють гроші, повертають багато спогадів

Ігноруйте, що звичайний ангел проходить повз молитви, щоб діяти

2 — Я думаю про це, коли місяць кладе ту чорну скатертину, а ми сідаємо їсти

Щоб з'їсти це місто, увімкни фари

Як свічки

Бандити і голосні пропускають, ховають золото, щавель

Ми всі котимося по обідку, і він утворює іскри, які служать сонцем

— у світі холодному, як кров злочинця

Одне покоління виховує інше

Ноу-хау передають, як фільми «га» в наших блоках

Небагато авторів пісень нещастя

Занадто багато MC виступають, тому що це мода говорити про війну

У мене не було нещасливого дитинства, навпаки

Але згодом воно деградує, ти стаєш собакою війни

Тож ти куриш, поки не станеш азіатом

Так рогоносець життя людина, без роботи, не вартий собаки, тому що не вірний

Я пояснюю вам, що потрібно бачити на зображенні

Персонажі можуть вийти з вашого екрану під тиском люті

Проковтнувши, ви в кінцевому підсумку опухнете і відлетите

Як і всі брати, яких ми втрачаємо влітку

Нехай це закінчиться ангелами і полетить

- залишає пір'я, які друкують поети міст, щоб писати, коли прийде

місяць

Карта міста Ау

Щоб усі брати, сестри, за яких мешканці наділені викупом

очікування

Занадто багато часу в ув'язненні, намагається втекти

Винні без доказів, карта міста Ау

Для всіх людей, які спостерігали, як я ростив

Ці будівлі, ці стіни, ці блоки, які служать сховищами, коли вам доводиться тікати

Наші вороги: *сирена*

Карта міста Ау

Незважаючи на непереборні випробування, завжди однаково на пелотоні

Ці хлопці, які отримали стільки ж травм, як і стрибки з балкона

Увійдіть у кокон, яйце, урну, куди заганяють зрадників

Увійдіть в утробу наших матерів, щоб побачити біль і плач

Іржаві цвяхи та шматочки мотузки, щоб тримати нашу дерев’яну каюту разом

Ласкаво просимо до гнізда, до ліжечка, до блоків, до дерев’яного льоху

Увійдіть у світ серед народів тих, хто зосереджується

— про наше коріння, нашу галактику, наш всесвіт, нашу землю обітовану

За моє кохання дякую:

Аллах, Ма, Сакіна, Найма і за мої цементні руки

Street Skillz, New Philo і потім все, що будується

Важкий, як майже острівці, дуже ніжний

То ким ми залишимося?

Копи й турботи, синку вибачте

Але я читаю реп, щоб інформувати більше, ніж Мурусі

Вокальний Узі насичений стилем життя

Як забута цитата з наших комен, аж до того дня, коли наша зброя розбивається

Всі тут думають, судом уникають

Як Фонзі роздратований чатом

Якщо ви готові вислухати, що ми маємо сказати

Слухайте тих, хто ніколи не мав ліцензії і вмійте добре поводитися