Comme une bouteille à la mer - Psy 4 De La Rime

Encore une prise de bec avec ma mère,

J’fais le sourd, claque la porte,

pour oublier j’ricane avec mes potes en tapissant un block.

La visage plongé dans les étoiles, noyé dans ma gamberge,

J’cherche une île, une berge, ou au moins un bout d’bois,

J’me sens, comme une bouteille à la mer,

j’vais où l’flot de la vie m’mène,

loin de tout, même de ma mère.

La vie m’a offert la solitude de Robinson,

J’voudrais repeindre ma vie, mais je n’trouve pas le bon pinceau.

Certains ont fait le grand saut, mariés, des enfants,

nous lachent leurs discours de réussite, leur vie est mieux qu’avant,

c’est ce qu’ils nous disent.

J’vois d’la lassitude dans leur regard

mais eux au moins ont essayé d’sortir de leur brancard,

moi, j’ai l’impression d’avoir raté des tas de trains,

pourtant je n’ai jamais quitté l’quai, la preuve les jeunes me

squattent, ça craint.

Le temps a soufflé sur ma vingt-cinquième bougie,

j’en suis même pas sur, j’suis toujours dans le même logis,

dans la même logique;

le piano des Feux de l’Amour pour m’réveiller,

la petite soeur pour m’faire à grailler.

Brailler, j’l’ai fait pour un rien.

Pour m’calmer j’rappe, d’autres roulent, voilà un manque de moyen et rien

Une femme, des fois j’me dis que c’est la pire arnaque d’la vie

d’un homme,

certains disent qu’une d’elle viendra un jour éclairer mon ombre.

J'éspère le voir d’cet angle,

pour l’instant les couteaux qu’j’ai sur mes omoplates ont des traces

de rouge à ongle.

Mais bon la vie faut la vivre, donc j’la vis,

fuis les vitres brisées d’mon existance, continue navigue, même dans

l’vide

J’vire à tribord, prends la fuite, à travers mes lignes te décris mes

rides

Me construit un mythe, oblige,

J’sens qu’mon pouls ralentit

faut qu’j’laisse une trace d’un mec honnête ou d’un gros bandit,

rien à foutre, faut qu’j’prouve que j’ai été vivant,

si tu penses que j’dois voir un psy, dis-toi qu’j’n’ai qu’le rap

comme divan.

M’man la marrée est haute, et j’me laisse emporter par les vagues,

elles sont trop fortes, j’voudrai t’dire que j’t’aime mais j’ai

trop le trac,

marque mon front de ton sourire, s’il te plait oublie toutes les fois

où j’t’ai fait souffrir

J’sais qu’l’effort est une force que j’maitrise peu

et j’sais aussi qu’c’est le parapluie qu’il faut quand sur tes

joues il pleut

Mais dans ma tête j’entends des coups de flingue incessants,

un braconnier a laissé des plumes de colombe, plein de sang.

J’voulais apprendre à donner, j’ai appris à tout manger

apprendre à pardonner, j’ai appris à me venger,

j’voulais apprendre à aimer, j’ai appris à haïr

j’ne voulais pas ramer, j’l’ai fait, avec un gros navire

j’ai voulu eviter la pluie, j’l’ai affronté en t-shirt

j’la voulais pour la vie, j’ne l’ai eu que pour un flirt,

J’me sens, comme une bouteille à la mer, noyé dans les vagues de la

mélancolie d’la vie

Comme une bouteille à la mer, j’me sens… (ad libitum)

SOS

Comme une bouteille à la mer, à la recherche d’une ville d’un navire

qu’on puisse me repêcher et lire ce qu’il y a dans mon coeur,

ce qu’il y a en moi

Comme une bouteille à la mer, j’me sens…

Ще одна сварка з мамою,

Я поводжуся глухим, грюкаю дверима,

щоб забути, я посміхаюся з друзями, коли оббиваю блок.

Обличчя потонуло в зірках, потонуло в моєму гамбергу,

Шукаю острів, берег чи хоча б шматок дерева,

Я почуваюся, як пляшка в морі,

Я йду туди, куди мене несе потік життя,

далеко від усього, навіть моєї матері.

Життя подарувало мені Робінзонову самотність,

Я хотів би перефарбувати своє життя, але не можу знайти потрібний пензлик.

Деякі зважилися, одружилися, діти,

дайте нам свої промови про успіх, їхнє життя краще, ніж раніше,

це вони нам кажуть.

Я бачу втому в їхніх очах

але вони принаймні намагалися вилізти зі своїх носилок,

Я відчуваю, що пропустив багато поїздів,

але я ніколи не виходив із лави підсудних, доказ молоді люди розповіли мені

присідати відстій.

Час задув мою двадцять п'яту свічку,

Я навіть не впевнений, я все ще в тому ж будинку,

в тій же логіці;

піаніно вогню кохання, щоб розбудити мене,

сестричка, щоб мені приготувати.

Баул, я зробив це дарма.

Щоб мене заспокоїти, я репаю, інші котяться, тут бракує коштів і нічого

Жінка, іноді мені здається, що це найгірша афера в житті

чоловіка,

дехто каже, що одна з них колись освітлює мою тінь.

Я сподіваюся побачити це з цього ракурсу,

на даний момент ножі, які в мене на лопатках, мають сліди

помада для нігтів.

Але гей, життям треба жити, тому я живу ним,

тікай ​​від розбитих вікон мого існування, продовжуй плавати, навіть усередині

порожнеча

Я повертаюся на правий борт, літаю, через свої рядки описую вам своє

зморшки

Побудуй мені міф, зобов’язати,

Я відчуваю, що мій пульс сповільнюється

Я маю залишити слід чесного хлопця чи великого бандита,

Мені байдуже, я повинен довести, що я був живий,

якщо ви думаєте, що я маю побачити психіатра, скажіть собі, що у мене тільки реп

як диван.

Мамо, приплив високий, і мене захоплюють хвилі,

вони занадто сильні, я хотів би сказати тобі, що я люблю тебе, але я люблю

занадто багато страху сцени,

познач моє чоло своєю посмішкою, будь ласка, забудь усі часи

де я змусив тебе страждати

Я знаю, що зусилля — це сила, яку я мало контролюю

і я також знаю, що це парасолька, яка вам потрібна, коли на вашому

щоки йде дощ

Але в голові я чую невпинні постріли,

браконьєр залишив пір’я голуба, повні крові.

Я хотів навчитися давати, я навчився їсти все

навчився прощати, я навчився мститися за себе,

Я хотів навчитися любити, я навчився ненавидіти

Я не хотів веслувати, а хотів, з великим кораблем

Я хотів уникнути дощу, я зустрівся з ним у футболці

Я хотів її на все життя, я мав її тільки для флірту,

Я почуваюся, як пляшка в морі, потопленим у хвилях

меланхолія життя

Як пляшка в морі, я відчуваю... (ad libitum)

S.O.S.

Як пляшка в морі, шукає місто з корабля

щоб вони могли виловити мене і прочитати те, що в моєму серці,

що всередині мене

Як пляшка в морі, я відчуваю...