Vertigo - Protoculture, Ilana

I’ve raised hell with my broken lies

Fallen down empty roads beyond the lights

I’ve betrayed myself with my own mind

Sins burning for my soul to revive…

I’m as pure as the dirt at the bottom of my knees

As warm as the ice drowning me while it seeps

So I lay here breathing, craving ways to see

Praying to forgive myself

I want to believe…

I stand here learning to survive

I’m not falling

My faith staring into my eyes

And its calling

Whenever you’re in fear

May your hopes still remain clear

Cause life won’t last forever…

So live your life…

I used to breathe in frozen air

I used to let pain simmer

I used to crawl into the dark

But now I’ve broken through…

Life won’t last forever

So life your life…

Я підняв пекло зі своєю зламаною брехнею

Впали порожні дороги за ліхтарі

Я зрадив себе власним розумом

Горять гріхи, щоб моя душа ожила…

Я чистий, як гряз під колінами

Теплий, як лід, що топить мене, поки просочується

Тож я лежу тут, дихаючи, прагнучи способів бачити

Молюсь пробачити себе

Я хочу вірити…

Я стою тут, вчуся виживати

я не падаю

Моя віра дивиться мені в очі

І його покликання

Коли ви перебуваєте в страху

Нехай ваші надії залишаються ясними

Бо життя не триватиме вічно…

Тож живіть своїм життям…

Я вдихав заморожене повітря

Раніше я дозволяв болю кипіти

Раніше я повзав у темряву

Але тепер я прорвався…

Життя не триватиме вічно

Тож проживіть своє життя…