Made Straight - Propaganda, Audrey Assad

So self-sufficiency dies hard, right?

But when rightfully humbled, God shows up in burning bushes

May we step into the fray like «I got something to say»

May we hold no armies, no weapons, no ceremonial authority

Just a walking stick of an old-timer and not an ounce of fear

May we have a faith birthed out of a revelation of promise

A reflex caused by what you know to be true of God

Life is not a comic book

There are no perfect victims or villains, just us

We are smog-laced oxygen tanks tossed to capsize murderers

Resting on his power of deliverance and the integrity to accomplish it

May I stand in the belly of what Babylon is biting

In the vein of the best metaphor of what love exists for

May my legacy be permanently associated with those hated

An exodus from Exodus with zero concern for what Pharaoh thinks

May we be crooked champions

And we are not those without hope or hoping in hope alone

Resurrection shows that this land is not our home

We are sojourners living out what a past action bought us

With the knowledge that we have yet to see the fullness of what it got us

All of creation groaning, labor aches and pains

Like the crushing of a planet’s moon could make Saturn’s rings

My crooked soul covered in blood stains

Blessing is a perspective, the ironic gift of cancer

If I could bottle the feeling where every morning’s a blessing

'Cause every breath could be your last one man, that’s the answer

Be patient with one another, be gracious 'cause our time is short

Remember you too were once in darkness 'fore he brought forth

Christ the hope of glory sealed our eternity

Purchased permanently, by only Him worthy

But my mouth has yet to catch up with what my heart knows

And my heart is still lightyears behind my library, it’s scary

There’s no plaques on my wall

'Cept the influence I had on those with plaques on they wall

It could leave a man salty like «when it finna be my turn?»

And a lower me is leaning towards an attitude beneath me

And I am just like them, a systemic participant

Longing for escape and hoping in salvation

Yeah, hoping in salvation

Waiting for the day He make the crooked way straight

We march on a crooked road

And we raise our eyes

And we raise our eyes

Justice is going to roll

Like a river wide

Like a river wide

Glorious state of our soul’s gentrification

But the purchaser ain’t put us out, he paid all our mortgages

And repaved the streets and found homes for the orphans

Once under the thumb of an unbearable slum lord

Dumb son of a gun said rescue could never come lord

And we all believed him and took matters into our own hands

And made a filthy mess of our own homelands

And crimes of survival, they were proof of a flawed system

And we only got ourselves to blame, our cheating little hearts

But the hope of trans-cultural love and acceptance

That erased racism and sexism, the blessed

Day we don’t look down on the poor like we ain’t like them

And they not us and gender ain’t fodder for suicide among us

The already but not yet, so we look for it with joy and anticipation

For when the time keeper comes soon and make the crooked way straight

We march on a crooked road

And we raise our eyes

And we raise our eyes

Justice is going to roll

Like a river wide

Like a river wide

I’m really starting to enjoy my alone time as I’m getting older

I’ve started to notice I’m becoming more introverted

Tryna declutter

Finding I don’t need a lot of stimulus to get me over

And you can turn the track down

I like it when the level’s even in my head

Sometimes I find the volume is peaking in my brain

Stays in the red and it’s not sustainable

Help me to remember peace of mind

Despite what would be happening

And hold on to the quiet

Remember the quiet

Help me remember the quiet

Remember the quiet

Отже, самодостатність важко вмирає, чи не так?

Але коли Бог по праву принижений, з’являється в палаючих кущах

Дозвольте ми вступити в боротьбу на кшталт «Мені є що сказати»

Нехай у нас немає ні армій, ні зброї, ні церемоніальної влади

Просто палиця старожила, а не страх

Нехай у нас віра народиться з обітниці обітниці

Рефлекс, викликаний тим, що, як ви знаєте, є правдою про Бога

Життя — це не комікс

Немає ідеальних жертв чи лиходіїв, лише ми

Ми — кисневі балони з смогом, кинуті , щоб перевернути вбивць

Спочиваючи на його силі звільнення та чесності, щоб її здійснити

Дозволь мені стояти в череві того, що кусає Вавилон

У руслі найкращої метафори того, для чого існує любов

Нехай моя спадщина буде назавжди пов’язана з тими, кого ненавидять

Вихід із Виходу з нульовою турботою про те, що думає фараон

Нехай ми будемо кривими чемпіонами

І ми не ті, хто без надії, або надіючися лише в надії

Воскресіння показує, що ця земля не наш дім

Ми — прибульці, які переживають те, що принесли нам минулі дії

Усвідомлюючи, що ми ще не побачили всю повноту того, що це нам дало

Усе творіння — стогін, пологові болі

Так само, як роздавлення місяця планети могло б створити кільця Сатурна

Моя крива душа вкрита плямами крові

Благословення — це перспектива, іронічний дар раку

Якби я зміг забути відчуття, що кожен ранок — благословення

Тому що кожен вдих може стати вашим останнім чоловіком, ось відповідь

Будьте терплячі один до одного, будьте милостиві, тому що нашого часу мало

Пам’ятайте, що ви теж колись були в темряві, перш ніж він народив

Христос, надія слави, запечатала нашу вічність

Придбано назавжди, лише гідним Ним

Але мої уста ще не наздогнали те, що знає моє серце

І моє серце все ще на світлові роки позаду моєї бібліотеки, це страшно

На моїй стіні немає табличок

«Прийміть вплив, який я мав на тих, на стінах яких є таблички

Це може залишити чоловіка солоним, наприклад, «коли прийде моя черга?»

І нижче я схиляється до ставлення піді мною

І я так само, як і вони, системний учасник

Прагнучи втечі та сподівання на порятунок

Так, сподіваючись на порятунок

Чекаючи дня, коли Він зробить кривий шлях прямим

Ми  йдемо викривленою дорогою

І ми піднімаємо очі

І ми піднімаємо очі

Правосуддя настане

Як широка річка

Як широка річка

Славний стан джентрифікації нашої душі

Але покупець нас не випустив, він заплатив усі наші іпотеки

І відремонтували вулиці і знайшли будинки для сиріт

Одного разу під пальцем нестерпного володаря нетрів

Тупий син пістолета сказав, що порятунок ніколи не прийде, пане

І ми всі йому повірили і взяли все у свої руки

І вчинив брудний бардак із нашої власної батьківщини

А злочини, пов’язані з виживанням, були доказом хибної системи

І ми звинувачували лише себе, наші маленькі серця, які обманюють

Але надія на транскультурну любов і прийняття

Це стерло расизм і сексизм, блаженний

День, коли ми не дивимося на бідних, наче ми не схожі на них

І вони не ми і гендер не є кормом для самогубства серед нас

Уже, але ще немає, тому ми шукаємо з радістю та нетерпінням

Бо коли незабаром прийде хронометр і пройде кривий шлях прямо

Ми  йдемо викривленою дорогою

І ми піднімаємо очі

І ми піднімаємо очі

Правосуддя настане

Як широка річка

Як широка річка

Я дійсно починаю насолоджуватися часом на самоті, коли стаю старше

Я почав помічати, що стаю все більш замкненим

Спробуй розбрати

Виявив, що мені не потрібно багато стимулу, щоб мене перебороти

І можна згорнути доріжку

Мені подобається, коли рівень навіть у моїй голові

Іноді я бачу, що гучність у моєму мозку досягає піку

Залишається в мінусі й не є стійким

Допоможи мені запам’ятати душевний спокій

Незважаючи на те, що станеться

І дотримуйтесь тиші

Пам'ятайте про тишу

Допоможи мені згадати тишу

Пам'ятайте про тишу