To Reap Heavens Apart - Procession

And that sundown became, the sunrise of signs

Awaken the vacuum, as I opened the scars

To long for the void, to be part of the hole

Where semen break free from Al-ma

As I spoke these last words, I stared at the skies

With red eyes of fury and a heart painted black

One hand full with sand an one drenched in blood

The sea became clouds and dagger

And from the east a thousand came

Devouring down the spire

And from the west, a broken grail

Up from the north, towards the south

Revolting down the spine

To Reap Heavens Apart

With the cold winds, guiding my pilgrimage

Fear the return and the turn of the wheel

Impious Storm!

Armed whith scythes, leap!

Legions in anger

Inner centers

Raping temples

Vanished portents

Inner serpents

And that midnight became, The Awakening of swords

As the ways of the warrior became my return

One hand pointing down, as above so below

The skies became flames and hammers

І той захід став, схід сонця знак

Пробудіть вакуум, коли я розкрив шрами

Бажати порожнечі, бути частиною ями

Де сперма виривається з Аль-Ма

Вимовляючи ці останні слова, я дивився на небо

З червоними очима люти та серцем, намальованим у чорний колір

Одна рука наповнена піском, а одна – кров’ю

Море стало хмарами й кинджалом

І зі сходу прийшла тисяча

Пожираючи вниз шпиль

А із заходу розбитий Грааль

Вгору з півночі на південь

Повстання вниз по хребту

Щоб пожинати небеса окремо

З холодними вітрами, що ведуть моє паломництво

Бійтеся повернення й повороту колеса

Нечестивий шторм!

Озброєний косами, стрибок!

Легіони в гніві

Внутрішні центри

Гвалтування скронь

Зникли провісники

Внутрішні змії

І ця опівночі стала Пробудженням мечів

Як шляхи воїна стали моїм поверненням

Одна рука спрямована вниз, як вгорі, так і внизу

Небо стало полум'ям і молотами