Cast to the Pyre - Primordial

(Nothing seems to make sense, I’m tired of it all, I’ve stopped searching

For meanings… there are none.

Time heals nothing, all it does is make you

More bitter, more twisted yet sucks the life out of you… leaving you too

Apathetic to seek revenge.

Revenge on a society that has lied to you since

The day you were born.

Only humanity would fill it’s days with so much

Fucking misery to prove to itself that it must be worth something.

To

Who… to who are you worth something?

Who would ever fucking miss you…

Who will miss you when you are dead?

I will tell you… no one…)

It’s time to cast out of net

To call in all the old debts

To stumble over all the harsh words

And heal all the wounds

To steal every glance

Every darkened romance

And cast it to the pyre

To rewrite the words, feign the phrases

To finally finish those unwritten pages

If I even closed the chapter on you

I’m sorry, I never knew what else to do

It’s last call and the hour is late

Time for the last nail in the coffin

Then cast me to the fire…

(People, places, passages in time, seizing the moment even though the slow

burning pain may consume you…)

(Здається, ніщо не має сенсу, я втомився від усього цього, я перестав шукати

Для значень… їх немає.

Час нічого не лікує, він лише змушує вас

Більш гірким, більш викривленим, але висмоктує з вас життя… залишаючи вас також

Апатичне помститися.

Помстися суспільству, яке з тих пір брехало вам

День, коли ти народився.

Лише людство наповнило б свої дні таким багато

Проклятий нещастя, щоб довести собі, що це має бути чогось варте.

До

Хто… для кого ти чогось вартий?

Хто б коли-небудь сумував за тобою...

Хто буде сумувати за тобою, коли ти помреш?

Я скажу тобі… ніхто …)

Настав час викинути з мережі

Щоб погасити всі старі борги

Щоб спотикатися про всі різкі слова

І загоїти всі рани

Щоб вкрасти кожен погляд

Кожен затьмарений роман

І киньте його на вогнище

Щоб переписати слова, симулюйте фрази

Щоб нарешті закінчити ці ненаписані сторінки

Якби я навіть закрив главу про вас

Вибачте, я ніколи не знав, що ще робити

Останній дзвінок, а година пізно

Час для останнього цвяха в труну

Тоді кинь мене до вогню…

(Люди, місця, уривки в часі, вловлюючи момент, навіть якщо повільно

пекучий біль може поглинути вас...)