Primavera - PrimeiraMente, DJ Fire

E era uma noite mais ou menos

Ela, tava bem calma eu tava meio tenso

Era dia de show e ainda 13 de Novembro

Sem dinheiro no bolso e a paranga tava o veneno

E a TV ligada e nada acontecendo

Ou tudo acontecendo ao mesmo tempo

E eu lembrei de tudo lá dentro que passava

Lembrei das noites e das palavras que o vento me sussurrava

Então vamo lá no meu escritório na praia

Os cabelos mexia as ondas e o quadril mexia a saia

Domingo dorme comigo e segunda cê não trabalha

Terça também não, e se bobear nem volta mais lá

No samba que dança ou no tango que baila

Entre o amor que guia e meu respeito nas áreas

Eu olhava cê empinava, eu desviava cê sorria

Umas férias na Turquia e um descanso na praia

Coração na mão de uma tão bela

Numa bela primavera em que era

Eu sem ela em frente aquelas feras

Ecos guerras cores celas

Quem me dera

Em duas mil primaveras

Eu em belas ilhas belas

O futuro não seria rude, pois eu dei o meu melhor também

Eu fui o melhor que eu pude, mas não foi o melhor pra ninguém

Aquela madruga foi só idiotice, eu já disse eu só te quero bem

E o que deixou o meu amor sem força, foi a sua raiva na força de um trem

Palavras rasgaram minha alma e pescoço, minha voz falhava lágrima no rosto

Eu sei que eu falhei também, mas eu cumpri com o que eu falei né

E agora nós dois tá aqui, cê quer mas sua mente quer ir

E o meu ego no fundo de um poço, enquanto seu sarcasmo ri

Foda foi te ver partir, depois de partir o meu peito

Quando falo que eu podia sair, ou quando gritou que eu podia sumir

Será que é tarde demais, ninguém quem mais se entender

Talvez eu aprenda a aprender, ou talvez eu aprenda a perder

E eu sempre odeio quando você sai, sei que às vezes eu falo demais

Você rindo quando o beck cai, como uma lembrança que daqui não sai

Mas você deu IBOPE demais, pro que não era nada de mais

A real é que eu queria voltar, é o tempo que não volta mais

Elo formado, união

Fudeu, fechou os monstrão

Busquei no fundo do poço, bebi da água mais limpa

Ela me sufoca meu pescoço fala de mim pras amiga

Mas toda vez é a mema fita, eu já nem quero saber

Arsenal de rima infinita, tropeça, para, medita

Edifica a vida, a sina se intensifica

Mais responsa, mais dinheiro, só nós mesmo não administra

O caos da noite sinistra o silêncio nas pista

O suor foi o preço da conquista

Quis ser feliz quis estar bem contigo

Achar um motivo, ainda to vivo

E essa é a profissão perigo

Quando a madruga cala, sobra as pala

Faz as mala que agora «cê» vai morar lá em casa

Quando a madruga cala, sobra as pala

Faz as mala que agora «cê» vai morar lá em casa

E quando o inverno se for

Primavera e seu calor

Eu sei bem o que eu fiz

O sabor das flores

Coração na mão de uma tão bela

Numa bela primavera em que era

Eu sem ela em frente aquelas feras

Ecos guerras cores celas

Quem me dera

Em duas mil primaveras

Eu em belas ilhas belas

І це була більш-менш одна ніч

Вона була дуже спокійна, я був трохи напружений

Це був день концерту, 13 листопада

Без грошей у моїй кишені, а кал був отрутою

І телевізор увімкнений, і нічого не відбувається

Або все відбувається одночасно

І я згадав все всередині, що минуло

Я згадав ночі і слова, які шепотів мені вітер

Тож підемо до мого офісу на пляжі

Волосся рухало хвилі, а стегна рухали спідницю

У неділю спиш зі мною, а в понеділок ти не працюєш

Також не вівторок, і якщо ви зіпсуєтеся, навіть не повертайтеся туди

У самбі, що танцює, чи в танго, що танцює

Між любов’ю, яка скеровує, і моєю повагою в областях

Я дивився, як ти гарцюєш, я відвів погляд, а ти посміхнувся

Відпустка в Туреччині і відпочинок на пляжі

Серце в руці такої красуні

Гарною весною, коли це було

Я без неї перед тими звірами

Відлуння війни Кольори клітин

бажаю

У дві тисячі весен

Я на прекрасних красивих островах

Майбутнє не було б грубим, тому що я теж зробив усе можливе

Я був найкращим, на що міг, але ні для кого це не було найкращим

Той ранок був просто ідіотським, я вже сказав, що просто хочу тобі добре

І що залишило моє кохання безсилим, так це твій гнів із силою поїзда

Слова рвали душу і шию, голос мій зривався зі сльозами на обличчі

Я знаю, що я теж зазнав невдачі, але я зробив те, що сказав, чи не так?

І тепер ми обоє тут, ти цього хочеш, але твій розум хоче піти

І моє его на дні колодязя, а твій сарказм сміється

Мені було чортово бачити, як ти йдеш, розбивши мені груди

Коли я кажу, що можу піти, або коли він кричить, що я можу зникнути

Чи пізно, більше ніхто не розуміє

Може, я навчуся вчитися, а може, я навчусь програвати

І я завжди ненавиджу, коли ти йдеш, я знаю, що іноді я занадто багато говорю

Ти смієшся, коли бек падає, як спогад, який не піде звідси

Але ви дали занадто багато IBOPE, тому це не було великою проблемою

Реальність така, що я хотів повернутися, настав час, який не повертається

Посилання створено, союз

Відійди, закрий монстрів

Я дивився на дно, я пив найчистішу воду

Вона душить мою шию, розповідає про мене подрузі

Але щоразу це та сама стрічка, я навіть не хочу знати

Нескінченний арсенал рим, спотикатися, зупинятися, медитувати

Життя будує, долю посилює

Більше відповідальності, більше грошей, тільки ми не справляємося

Хаос зловісної ночі, тиша на танцполі

Ціною завоювання був піт

Я хотів бути щасливим, я хотів бути з тобою

Знайди причину, я ще живий

А це небезпечна професія

Коли зоря тиха, палас залишають

Пакуй валізу, тепер «ви» будете жити вдома

Коли зоря тиха, палас залишають

Пакуй валізу, тепер «ви» будете жити вдома

А коли зима мине

Весна і її тепло

Я добре знаю, що зробив

Аромат квітів

Серце в руці такої красуні

Гарною весною, коли це було

Я без неї перед тими звірами

Відлуння війни Кольори клітин

бажаю

У дві тисячі весен

Я на прекрасних красивих островах