Everytime It Rains - Primal Fear, Simone Simons

Clouds of insecurity obscure me Assure me The mist of desperation

Dripping down my skin

The crushing storm will break me And take me from this state I’m in Everytime the rain comes calling

I can’t stop myself from falling

Into the darkness — into the madness

Of a world devoid of fear and pain

Everytime it rains

The waves of isolation

Crash around me — around me The loneliness of silence

Echoes in my brain

With shore in sight I’m under

And wonder why I fought in vain

Everytime the rain comes calling

I can’t stop myself from falling

Into the darkness — into the madness

Of a world devoid of fear and pain

Everytime it rains

Хмари невпевненості закривають мене Запевни мене Туман відчаю

Стікає по моїй шкірі

Нищівний шторм зламає мене І виведе з цього стану, в якому я перебуваю Кожного разу, коли кличе дощ

Я не можу втриматися від падіння

У темряву — у божевілля

Про світ, позбавлений страху й болю

Щоразу, коли йде дощ

Хвилі ізоляції

Крути навколо мене — навколо мене Самотність тиші

Відлуння в моєму мозку

З огляду на берег, я під

І дивуюсь, чому я бився марно

Щоразу кличе дощ

Я не можу втриматися від падіння

У темряву — у божевілля

Про світ, позбавлений страху й болю

Щоразу, коли йде дощ