Lost to the Flame - Prey for Nothing

Cold 2011, in the chill of the middle of March

Like a disaster waiting to happen, barely holding its charge

A blazing flame had ignited, revealing a hint of a grin

Disguised as a dying ember, beguiling me into a gin

The ember burns, she hungers for a source of fuel

Her power grows quickly, she’s hopping like a fool onto the floor

Then she expands to every wall

With scorching steps, her dreadful grace consumes it all

A mournful morning reduced my life to dust

Counting memories to the last

Stories, fabrics, papers, pictures, moments caught in a frame

All I was defined by — All I lost to the flame

I deserve this rude awakening, for letting down my guard

To see my home collapsing, a burning house of cards

A fire I thought that had died, a mistress that dances in awe

The non-metaphorical bash to the face that is my broken jaw

I see 30 years swirling down the drain

Notebooks I’ve written as a child, poems I’ve written as a man

You stop at nothing, impossible to quench

So hard to kill you, you sot belligerent wench

Playtime is over with this blistering deadly dame

All I was defined by — All is lost to the flame

As I sit in ashes, my hands are searching to find

Something I could hold on ot, a little peace of mind

Nothing lies beneath this blackened veil of cinder

Losing all I’m defined by through the gap between my fingers

Холодний 2011 рік, у холодну середину березня

Як лиха, що чекає статися, ледве тримаючи заряд

Палаюче полум’я спалахнуло, виявивши натяк на посмішку

Переодягнений під вимираючу вугілля, залучаючи  мене в джин

Вуглинка горить, вона прагне до джерела палива

Її сила швидко зростає, вона стрибає, як дурень, на підлогу

Потім вона поширюється на кожну стіну

Пекучими кроками її жахлива грація поглинає все

Журний ранок перетворив моє життя на порох

Рахувати спогади до останнього

Історії, тканини, папір, картинки, моменти, поміщені в рамку

Все, чим я визначився — Усе, що втратив вогні

Я заслуговую на це грубе пробудження, бо зневірився

Бачити, як мій дім руйнується, палаючий картковий будинок

Вогонь, який я думав, що згас, коханка, яка танцює в страху

Неметафоричний удар у обличчя, яке — моя зламана щелепа

Я бачу, як 30 років спливають у каналізацію

Блокноти, які я писав у дитинстві, вірші, які я писав як чоловік

Ви зупиняєтеся ні перед чим, що неможливо вгамувати

Тебе так важко вбити, ти така войовнича дівчина

Час гри закінчився з цією смертельною дамою

Усе, чим я був визначений — Усе втрачено для полум’я

Поки я сиджу в попелі, мої руки шукають, щоб знайти

Щось я міг би потримати, трохи спокою

Нічого не криється під цією почорнілою пеленою з шлаку

Втрачаю все, що я розумію через щілину між моїми пальцями