Esperaré (con Armando Manzanero) - Presuntos Implicados, Armando Manzanero

Esperaré a que sientas lo mismo que yo,

a que a la luna la mires del mismo color.

Esperaré que adivines mis versos de amor

y a que en mis brazos encuentres calor

Esperaré a que vayas por donde yo voy,

a que tu alma me des como yo te la doy.

Esperaré a que aprendas de noche a so’ar,

a que de pronto me quieras besar.

Esperaré que las manos me quieras tomar,

que en tu recuerdo me quieras por siempre llevar,

que mi presencia sea el mundo que quieras sentir,

que un día no puedas sin mi amor vivir.

Esperaré a que sientas nostalgia por mí,

a que me pidas que no me separe de tí.

Tal vez jam�s seas tu de mí

mas yo, mi amor, esperaré.

Я буду чекати, поки ти відчуєш те саме, що й я

щоб ви дивилися на місяць того самого кольору.

Я буду чекати, коли ти вгадаєш мої любовні вірші

і що в моїх обіймах ти знаходиш тепло

Я буду чекати, коли ти підеш туди, куди я йду,

щоб твоя душа віддала мені, як я даю її тобі.

Я буду чекати, коли ти навчишся мріяти вночі,

щоб раптом захотілося мене поцілувати.

Я буду чекати, коли твої руки візьмуть мене,

що у своїй пам'яті ти хочеш носити мене назавжди,

Нехай моя присутність буде світом, який ти хочеш відчути,

що одного дня ти не зможеш жити без моєї любові.

Я буду чекати, коли ти сумуєш за мною,

просити мене не розлучатися з тобою.

Можливо, ти ніколи не будеш собою від мене

але я, коханий, чекатиму.