День рождения смерти - Потомучто

Мне попалась в руки книга, в ней так много картинок

История ребёнка в шортах и без ботинок

Его даже любили, иногда даже нянчили

А накосячит, не били, его просто хуячили

Особенный день, он как-то взял и поник

Украл фломастер в магазине и завёл себе дневник

И никому не показывал, всё время что-то скрывал

Но я знаю, что, я прочитал

Хотите нет, хотите верьте,

Вчера я был на дне рождения Смерти

Она меня посадила за свой праздничный ужин

И не убила, даже ей я не нужен

Хотите нет, хотите верьте

Хотите нет, хотите верьте

Даже ей я не нужен

Читал взахлёб главы про молодость

Я обнаружил совпадения в предметах гордости

Начиная с проституток в заброшенных хатах

Доходя до мозгоубивательных препаратов

Кто-то взрослеет и кем-то становится

А для кого-то время как бы остановится

И он садится на корточки, закрывая глаза

И читает как мантру свои же слова

Хотите нет, хотите верьте,

Я прожил жизнь на дне рождения Смерти

Она меня посадила за свой праздничный ужин

И не убила, даже ей я не нужен

Хотите нет, хотите верьте

Хотите нет, хотите верьте

Даже ей я не нужен

Так получилось, я лежу на полу

Всё давно изменилось, а я как жил, так и живу

Запиваю водой заплесневелый сухарь

И никого давно не жду, и мне не жаль

Пора прощаться с тем, что видели зрачки

Я аккуратно в металлический футляр убрал очки

Присел на корточки, как раньше, когда мне было пять

Закрыл ладонью рот и нос и перестал дышать

Хотите нет, хотите верьте,

Я приглашён на день рождения Смерти

Она меня посадила за свой праздничный ужин

Благодарю, ну хоть кому-то я нужен

Хотите нет, хотите верьте

Ну хоть кому-то я нужен

Хотите нет, хотите верьте

Ну хоть кому-то я нужен

Мені потрапила в руки книга, в ній так багато картинок

Історія дитини в шортах і без черевиків

Його навіть любили, іноді навіть няньчили

А накосить, не били, його просто хуячили

Особливий день він якось узяв і поник.

Украв фломастер у магазині і завів щоденник

І нікому не показував, весь час щось ховав

Але я знаю, що я прочитав

Хочете ні, хочете вірте,

Вчора я був на дні народження Смерті

Вона мене посадила за свою святкову вечерю

І не вбила, навіть їй я не потрібен

Хочете ні, хочете вірте

Хочете ні, хочете вірте

Навіть їй я не потрібен

Читав захлинаючись голови про молодість

Я виявив збіги у предметах гордості

Починаючи з повій у занедбаних хатах

Доходячи до мозковбивчих препаратів

Хтось дорослішає і кимось стає

А для когось час як би зупиниться

І він сідає навпочіпки, заплющуючи очі

І читає як мантру свої ж слова

Хочете ні, хочете вірте,

Я прожив життя на дні народження Смерті

Вона мене посадила за свою святкову вечерю

І не вбила, навіть їй я не потрібен

Хочете ні, хочете вірте

Хочете ні, хочете вірте

Навіть їй я не потрібен

Так вийшло, я лежу на підлозі

Все давно змінилося, а я як жив, так і живу

Запиваю водою запліснілий сухар

І нікого давно не чекаю, і мені не шкода

Пора прощатися з тим, що бачили зіниці

Я акуратно у металевий футляр прибрав окуляри

Присів навпочіпки, як раніше, коли мені було п'ять

Закрив долонею рот і ніс і перестав дихати

Хочете ні, хочете вірте,

Я запрошений на день народження Смерті

Вона мене посадила за свою святкову вечерю

Дякую, ну хоч комусь я потрібний

Хочете ні, хочете вірте

Ну хоч комусь я потрібний

Хочете ні, хочете вірте

Ну хоч комусь я потрібний