The Witch in the Wood - Postscript

Last night, I had a dream

Walked a road so dead and haunting

Such a melancholy scene

It was a dilapidated cabin

In the front was a broke down wagon

On a skeleton of a horse who had outran his course

And I try to peer inside

I see the flicker of fire, it’s shining brighter

Painting patterns, perfect silhouettes

And this next part, I will never forget

The front door starts to open and the air is feeling colder

As the Witch, she comes outside

She points into the threshold of the cabin

Says, «It's too cold out here, darling, come inside.»

She says «Come, come, baby, come.»

Come, come, baby, come

Come, come, baby, come

Feel the warmth of the fire."

The road that’s in front of me

Is darker than I can see

And I need a light to shine my way

But the fire’s warm and welcoming

Should I push on through the mud

Or should I take her hand and forever stay?

It was then I saw the moon

And she smiled down upon me and advised what I should do

She said, «Desire is a powerful thing

We all want a way out with no suffering

I know the fire’s call is warm

But if you push on, I know you can make it home.»

Look, I’m familiar with the darkness of that path

And I know that it’s ugly, it’s part of the journey

That we all can have

If you stay in this Witch’s shelter, it may not seem all that bad

But you’ll be doomed in the cabin forever

With a wagon, witch, and dead horse off a path you could have had

The road that’s in front of me

Is darker than I can see

And I need a light to shine my way

But the fire’s warm and welcoming

Should I push on through the mud

Or should I take her hand and forever stay?

Минулої ночі мені снився сон

Йшов дорогою, такий мертвий і переслідує

Така меланхолійна сцена

Це була напівзруйнована кабіна

Попереду був розбитий вагон

На скелеті коня, який випередив свій курс

І я намагаюся зазирнути всередину

Я бачу мерехтіння вогню, воно сяє яскравіше

Розпис візерунків, ідеальні силуети

І цю наступну частину я ніколи не забуду

Вхідні двері починають відкриватися, і повітря стає холоднішим

Як Відьма, вона виходить на вулицю

Вона вказує на поріг каюти

Каже: «Тут надто холодно, любий, заходь всередину».

Вона каже: «Прийди, прийди, дитинко, прийди».

Прийди, прийди, дитинко, прийди

Прийди, прийди, дитинко, прийди

Відчуйте тепло вогню».

Дорога, що переді мною

Темніше, ніж я бачу

І мені потрібне світло, щоб освітлювати мій шлях

Але вогонь теплий і привітний

Чи варто проштовхуватися крізь багнюку

Або мені взяти її за руку й залишитися назавжди?

Тоді я побачив місяць

І вона посміхнулася мені зверху і порадила, що мені робити

Вона сказала: «Бажання — це сильна річ

Ми всі хочемо виходу без страдань

Я знаю, що дзвінок вогню теплий

Але якщо ви будете продовжувати, я знаю, ви зможете повернутися додому».

Дивіться, я знайомий з темрявою того шляху

І я знаю, що це негарно, це частина подорожі

Що ми всі можемо мати

Якщо ви залишитеся в притулку цієї відьми, це може здатися не таким вже й поганим

Але ви будете приречені в каюті назавжди

З возом, відьмою та мертвим конем із путі, яку ви могли б мати

Дорога, що переді мною

Темніше, ніж я бачу

І мені потрібне світло, щоб освітлювати мій шлях

Але вогонь теплий і привітний

Чи варто проштовхуватися крізь багнюку

Або мені взяти її за руку й залишитися назавжди?