Twenty White Tents - Polvo

Man in a chair, outside in the air, rubbing on the leg which he broke three

times falling from a tree which he could not climb

Man lays down, whispering names of towns, forgot about the one where he ran all

night up to a river where he almost drowned

Caterpillar crawls on the table beside him, a shiny short cloth with a shaggy

trim

Memories have never got to ?_ always approach him

Twenty white tents on a yellow lawn

Man on his feet, wrapped in a cotton sheet and he’s almost as tall as he was

before, wrapped in a blanket on a sandy shore

Man watches birds, whispering made up words like the ones long ago then he

plays the song and he’s singing to himself as he walked along

Caterpillar crawls on the table inside him, gonna grow wings at the break of

dawn

Particles have lost lonely gifts await him

Twenty white tents on a yellow lawn

Чоловік у кріслі, надворі у повітрі, потирає ногу, яку він троє зламав

разів падаючи з дерева, на яке він не міг залізти

Чоловік лягає, шепочучи назви міст, забув про те, куди всього бігав

вночі до річки, де він ледь не потонув

Гусениця повзає по столу біля нього – блискуча коротка тканина з кудлатим

обрізати

Спогади ніколи не ?_ завжди підходять до нього

Двадцять білих наметів на жовтій галявині

Чоловік на ногах, загорнутий у бавовняну простирадло, і він майже такий же високий, як і був

раніше, загорнувшись у ковдру на піщаному березі

Людина спостерігає за птахами, шепочучи вигадані слова, подібні до тих, що були давним-давно

грає пісню, і він співає собі під час

Гусениця повзає по столу всередині нього, у нього виростуть крила

світанок

На нього чекають втрачені частинки самотні подарунки

Двадцять білих наметів на жовтій галявині