Odmieniec - Polska Wersja, Joker

Jestem inny od innych, lecz taki jak reszta tu, niby

Dziecko Boga i człowieka, pół na pół, dziwny

Jest mój świat, droga ma to living proof

Znów mam deja vu, znów pcham ten świat w przód

Mienia zawut HNL, skład PW

Proste, że żaden człek, nie układa moich słów

Czynów, snów, rymów, dróg, minut

Sam sobie obieram azymut synu, łooj

Rym do rymu sklejam, świątek, piątek i niedziela

Staram się pozbierać, nie porządek, we łbie nieład

Teraz widzę schemat, teraz wiem kto jest kim

Zły wybrałem autorytet sobie, ODB!

Na szyi krucyfiks, w głowie chęć by zabić

Stąd ten krótki list, Boże wybacz mi nienawiść

Nerwy i że myślę sercem

Nic nie poradzę, jestem odmieńcem

Wiem, pierwsza kwestia — nie ma co się głowić

Kręty jest ten szlak, po którym muszę chodzić

Taki los odmieńca, tak zostało po dziś dzień

Nie wiem czy umiem ze sobą się pogodzić

W umyśle wizje sytuacji złej

Postacie dziwne w ciele mym mają bitwę, dzielę je bo są zbyt inne

Cele mają inne, więc dalej nie wiem kim być chcę

Wiele różnic od ludzi, wiele różni mnie

Różnie mnie postrzegają, nie znając trylogii mych cech

Wcale nie rozkminiają, że talią całą mój byt jest

Autentycznie, żyć lepiej, stabilniej, myśleć jak zwykle

Przez humory złe tracę ambicję

Ja z mym twardym dyskiem iskier nie uniknę

I swe nastawienia pozmieniam nieraz je wyprę

Nie gram tu o miejsca, nie staram się błyszczeć

Niosę los odmieńca, bez szans na pozycję

Poprzez bicie serca wiem jak iść przez życie

Z wnętrza głos do membran, w odbiorcach odbicie

W wersach obraz jest, zobacz co kryje ciąg liter

Inny niż reszta, na pozór nic nie różni się

Wiem, pierwsza kwestia — nie ma co się głowić

Kręty jest ten szlak, po którym muszę chodzić

Taki los odmieńca, tak zostało po dziś dzień

Nie wiem czy umiem ze sobą się pogodzić

Wszyscy są wokół mnie, a w efekcie jestem sam

Coś mi w głowie świta?

Czy to paranoję mam?

Nie wiem czy jestem inny, zbyt często winny jednak

Wpierdalać się w kłopoty, to był tylko przedsmak

Lubiłem błądzić, sądzić, że mi to pomaga

Myślałem, że to jakaś tam równowaga

I że dobra zaprawa będzie i w przyszłości się pozbędzie

Złych nawyków, a jednak kurwa psikus

Trudny dzieciak Jano, rymów konstruktor z bańką spraną

Tak mi się zdaję czasem i kurwa mać, że jestem w jebanym teatrze

Przecież widzę te marionety, co drugi to ślepy

Nie widzi własnej głupoty, i to niby ja mam loty?

Chłopak złoty, do rany przyłóż, ze święcą szukać, chroni go animusz

I nie podskoczysz synuś, takie jaja

Odmienny stan świadomości na to mi pozwala

Jak się nie podoba, to piątka, szufla, strzała

I noga dupa brama, aż zatańczysz kankana

Odmieńcem jestem, i dobrze mi z tym, i tak zostanie jak to, że krecę bibsy

A to że wixy tu mam, to ich wymysły

A ja tam kocham ten stan, bo to nie ich styl!

Wiem, pierwsza kwestia — nie ma co się głowić

Kręty jest ten szlak, po którym muszę chodzić

Taki los odmieńca, tak zostało po dziś dzień

Nie wiem czy umiem ze sobą się pogodzić

Я відрізняюся від інших, але, мовляв, як і всі тут

Дитя Бога й людини, наполовину, дивне

Це мій світ, тому дорога є живим доказом

У мене знову дежавю, я знову штовхаю цей світ вперед

HNL належить PW

Це просто, що жоден чоловік не впорядковує мої слова

Вчинки, мрії, рими, способи, хвилини

Я сам вибираю свій азимут, сину, о

Я дотримуюся рими, Різдво, п’ятниця та неділя

Я намагаюся зібратися, ніякого порядку, безладу в голові

Тепер я бачу схему, тепер я знаю, хто є хто

Погано я сам вибрав авторитет, ОДБ!

Розп'яття на шиї і бажання вбити в голові

Звідси цей короткий лист, прости мені ненависть

Нерви і що я серцем думаю

Я не можу втриматися, я невдаха

Я знаю, перший пункт - не хвилюйся

Цією звивистою стежкою я повинен пройти

Це доля негідника, такою залишилася й донині

Не знаю, чи зможу примиритися з собою

У свідомості бачення поганої ситуації

Дивні фігури в моєму тілі мають бій, я їх поділяю, тому що вони занадто різні

У них різні цілі, тому я досі не знаю, ким хочу бути

Багато відмінностей від людей, багато відмінностей для мене

Вони мене сприймають інакше, не знаючи трилогії моїх рис

Вони зовсім не думають, що вся моя істота — талія

Автентично, живіть краще, стабільніше, думайте як завжди

Через поганий настрій я втрачаю амбіції

Я не уникну іскор зі своїм жорстким диском

І я зміню своє ставлення і не раз їх заперечу

Я не граю тут на місця, я не намагаюся блищати

Я несу долю негідника, шансів на посаду немає

Через серцебиття я знаю, як пройти своє життя

Зсередини голос до мембран, відображення в аудиторії

У віршах є картинка, подивіться, що приховує рядок букв

Відрізняється від інших, мабуть нічим не відрізняється

Я знаю, перший пункт - не хвилюйся

Цією звивистою стежкою я повинен пройти

Це доля негідника, такою залишилася й донині

Не знаю, чи зможу примиритися з собою

Всі навколо мене, і в результаті я один

Щось світає в моїй голові?

Я параноїк?

Я не знаю, чи я інший, але занадто часто винний

Потрапити в халепу було лише смаком

Мені подобалося помилятися, думати, що це мені допомогло

Я думав, що це якийсь баланс

І що буде хороша ступка і вона в майбутньому від неї позбудеться

Шкідливі звички, і все ж біса хитрість

Важка дитина Яно, конструктор римує з розмитою бульбашкою

Мені інколи здається пеклом, я в бісаному театрі

Адже я бачу цих маріонеток, кожна секунда сліпа

Він не бачить власної дурості, то я маю рейси?

Золотий хлопчик, принеси його до рани, шукай святих, його захищає ворожнеча

А ти не стрибай, синку, такі м’ячі

Мій змінений стан свідомості дозволяє мені це зробити

Якщо не подобається, то п’ятірка, лопата, стріла

І ногою дупу ворота, поки не станцюєш канкан

Я підміняв, і мені це добре, і так залишиться, якщо я створю нагрудники

А те, що у мене тут Wixes, це їхні винаходи

А я люблю цю там державу, бо це не в їхньому стилі!

Я знаю, перший пункт - не хвилюйся

Цією звивистою стежкою я повинен пройти

Це доля негідника, такою залишилася й донині

Не знаю, чи зможу примиритися з собою