Tsunami - Polontayn

Вернуться домой

Смывает нас как цунами

Молчишь, а я хочу летать

Привет со дна,

Но ты смотришь на меня

Молчишь, а я хочу летать

Привет со дна

И уже сошла с ума

Молчишь, а я хочу летать

Привет со дна

Хочешь выпрыгнуть с окна

Молчишь, а я хочу летать

Привет со дна

Сколько можно врать ненамеренно

Тебя временной пеленой убивал

Ты была всего лишь растеряна

Нам не перелить эти берега,

Но тебя не понимал и когда-то я

Ты была немой не моя была

И снова я серьезный мальчик

Я погряз во лжи и фальши

Нас не понимают и стали как цунами

Океанами

Вернутся домой

Мы так давно этого ждали

Найдя свой покой

Смывают волны как цунами

Упаду камнем с неба

Останется один лишь пепел,

Но ты не понимаешь, как же сложно мне летать

Вернутся домой

Мы так давно этого ждали

Я огонь, ты вода

Между нами земля

Той зимой ты сама все испортила

И ты думаешь что без причин,

Но я по крупицам все из них

Сложил пазл один

Любовь не приклеится — мы же не стразы

Губы мне вяжет, но это неважно

Слова так безразличны для меня сейчас

И даже поцелуи не спасут нас

Вернутся домой

Мы так давно этого ждали

Найдя свой покой

Смывают волны как цунами

Упаду камнем с неба

Останется один лишь пепел,

Но ты не понимаешь, как же сложно мне летать

Вернутся домой

Мы так давно этого ждали

Повернутися додому

Змиває нас як цунамі

Мовчиш, а я хочу літати

Привіт з дна,

Але ти дивишся на мене

Мовчиш, а я хочу літати

Привіт з дна

І вже збожеволіла

Мовчиш, а я хочу літати

Привіт з дна

Хочеш вистрибнути з вікна

Мовчиш, а я хочу літати

Привіт з дна

Скільки можна брехати ненавмисно

Тебе тимчасовою пеленою вбивав

Ти була лише розгублена

Нам не перелити ці береги,

Але тебе не розумів і колись я

Ти була німою не моя була

І знову я серйозний хлопчик

Я?грузь у брехні та фальші

Нас не розуміють і стали як цунамі

Океанами

Повернуться додому

Ми так давно цього чекали

Знайшовши свій спокій

Змивають хвилі як цунамі

Упаду каменем з неба

Залишиться лише попіл,

Але ти не розумієш, як складно мені літати

Повернуться додому

Ми так давно цього чекали

Я вогонь, ти вода

Між нами земля

Тієї зими ти сама все зіпсувала

І ти думаєш що без причин,

Але я по крихтах все з ніх

Склав пазл один

Любов не приклеїться — ми ж не стрази

Губи мені в'яже, але це неважливо

Слова такі байдужі для мене зараз

І навіть поцілунки не врятують нас

Повернуться додому

Ми так давно цього чекали

Знайшовши свій спокій

Змивають хвилі як цунамі

Упаду каменем з неба

Залишиться лише попіл,

Але ти не розумієш, як складно мені літати

Повернуться додому

Ми так давно цього чекали