Kalendarze - Magiera, Pokahontaz, Tymek

Żyjemy w trzecim wymiarze… opartym na czwartym filarze

Niejako jako pasażer w czasu bezmiarze robię, co rozkaże bieg wydarzeń

Mam swoją oazę z marzeń, gonię ją wyrazem za wyrazem

Gówniarze może i jarzą bazę, ale nie wiedzą nic o ciężarze

Życie pokaże wam kalendarze.

Twarze za makijażem

Poznaj pola rażeń solo i w parze wojna na całym obszarze

Lecisz Ikarze, szybko okaże się, że wiraże mirażem

Gdy jeden jedyny punkt na radarze umieszczono nad cmentarzem

Rodzi się bunt, zaczyna się liczenie sekund, liczenie w pośpiechu oddechów

Lekarze nie wiedzą, ile jest duszy w człowieku

Pod nogami grunt, lecz nikomu do śmiechu, wierz mi

Bogowie są zbyt potężni, a byliby mężni, gdyby uwolnić nas od grzechu

My — nie nieśmiertelni, ale odważni i bezczelni

Dopóki jest czas, dotykamy gwiazd, po nas przyjdą kolejni

Pomimo, że ograniczeni ramą, możemy stanąć poza nią

Co rano tak samo walczyć o wygraną, aby marzenia spełnić

Otwarte złote klatki

Gdzie sfrustrowane twarze

Tam zamierzchłe wypadki

Co skrywają pod bandażem

Czas płynie nurtem wartkim

A ja po trotuarze

Kiedyś zmieniałem kartki

Dziś zmieniam kalendarze

Ciężko sprecyzować od kiedy trwa gonitwa

Czas rozpostarł skrzydła, a mnie się ostał rydwan.

Ba!

Ciężko wycyrklować gdzie ostatnia przystań?

Komu pomóc brzytwa ma?

Ziomuś, mam plan wytrwać naj-

Dłużej.

Wymijam rykoszety #zyg-zak

Przyszłość już przemija niestety #tik-tak

Passa góra-dół, góra-dół #klik-klak

Farsa, niemal niema komedia #Flip Flap

Kurs do mej Itaki, co milę walczę z wirem

Myślałem: «słyszę ptaki», a to wołanie syren

Więc dla niepoznaki konspirę mam z zefirem

Kreślę nowe szlaki i znikam #acetylen

Pochylę się nad bakcylem, zalał mi mózg jak wylew

Jak diler handluje stylem klasycznym jak winyle

Dostałem wilczy bilet na dalsze bycie szczylem

Teraz doceniam chwilę, jak gdybym był motylem

I nic…

I tyle…

I nic…

I tyle…

I nic…

I tyle…

I nic…

Nic dodać, nic ująć

Los pisze wiersze

Mamy tą moc, przejmując kontrolę

Nad ostatnim wersem

Otwarte złote klatki

Gdzie sfrustrowane twarze

Tam zamierzchłe wypadki

Co skrywają pod bandażem

Czas płynie nurtem wartkim

A ja po trotuarze

Kiedyś zmieniałem kartki

Dziś zmieniam kalendarze

Nie myślę już wcale o tym, co będzie jutro

Chwila przyniosła ulgę, a w mojej duszy jest luźno

Podarowała ciszę, ją zapiszę

Stertą tekstów

Nieśmiertelne wyrazy

Bez daty w kalendarzu…

Ми живемо в третьому вимірі ... на основі четвертого стовпа

Як пасажир у незмірний час, я ніби роблю те, що підказує мені хід подій

У мене є свій оазис мрій, я ганяюся за ним за виразом

Маленькі лайна можуть світитися біля основи, але вони нічого не знають про вагу

Життя покаже вам календарі.

Обличчя за макіяжем

Досліджуйте руйнівні поля в одиночку та в рукопашній війні по всій території

Ви летите Ікаром, це швидко виявиться міражем

Коли над кладовищем була розміщена одна єдина точка на радарі

Народжується бунт, починається відлік секунд, відлік швидких вдихів

Лікарі не знають, скільки душі в людині

Земля під ногами, але ніхто не сміється, повір мені

Боги надто могутні, і вони були б хоробрі, якби звільнили нас від гріха

Ми - не безсмертні, а сміливі і сміливі

Поки є час, ми торкаємося зірок, і для нас буде ще більше

Незважаючи на те, що ми обмежені рамками, ми можемо стояти поза нею

Щоранку ви боретеся за перемогу так само, щоб здійснити свої мрії

Відкриті золоті клітки

Де розчаровані обличчя

Бувають далекі події

Що ховають під пов’язкою

Час тече швидко

А я на тротуарі

Раніше я змінював сторінки

Сьогодні я міняю календарі

Важко сказати, з якого часу триває гонка

Час розправив крила, а мені залишилася колісниця.

Ба!

Чи важко сказати, де останній притулок?

Кому може допомогти бритва?

Чувак, у мене є план витримати найбільше

Довше.

Я уникаю рикошетів # зигзаг

Майбутнє вже минає, на жаль # тік-так

Passa вгору-вниз, вгору-вниз # клац-клац

Фарс, майже німа комедія #Flip Flap

Курс на мою Ітаку, я борюся з вихором кожну милю

Я подумав: «Я чую птахів», і це був крик сирен

Так у мене змова з зефіром, щоб його не впізнати

Я малюю нові стежки і #ацетилен зникає

Я нахиляюся над клопом, він заполонив мій мозок, як інсульт

Як дилер торгує вінтажними, як вініловими

Я отримав вовчий квиток, щоб і надалі бути пишником

Тепер я ціную момент, ніби я метелик

І нічого…

І це все…

І нічого…

І це все…

І нічого…

І це все…

І нічого…

Ні більше ні менше

Доля пише вірші

Ми маємо цю силу, беручи під контроль

Над останнім віршем

Відкриті золоті клітки

Де розчаровані обличчя

Бувають далекі події

Що ховають під пов’язкою

Час тече швидко

А я на тротуарі

Раніше я змінював сторінки

Сьогодні я міняю календарі

Я більше не думаю про завтрашній день

Мить приносить полегшення, і моя душа розкута

Вона дала мовчання, я запишу

Купа текстів

Безсмертні слова

У календарі немає дати...