By the Cliff - Poema Arcanus

Distant light announce my silence arrival

The wind brings memories without regret

A childhood place where everything knows me

A place where nobody seems to know me

Cold sun crystals dance over raging waves

These powers deep down unseen

A fearless, reckless grazing flight

The softness of feathers, the cold of the sea

In this hidden stage I will only witness

Unable to understand these ageless words

To grab, to kill and to dissect with my hands

Trying to make mine something is not

Cold sun crystals dance over raging waves

These powers deep down unseen

A fearless, reckless grazing flight

The softness of feathers, the cold of the sea

On this last corner, by the cliff

As small and lonely as this life

A failed design made for a long lost oblivion

An old and forgotten sign for centuries rusting by the road

Trying to tell apart the worlds

Of a language that floats with the haze

While I’m still here tied to the earth

I see the habit turning into slavery

The killing comfort brings its warm and smooth death

Dying slowly as I’m longing for the imaginary

On this last corner, by the cliff

As small and lonely as this life

A failed design made for a long lost oblivion

An old and forgotten sign for centuries rusting by the road

On this last corner I breathe the remaining air

A countdown of heart beats

All around goes on

The air, the moment, the place

They escape from my hands

The air, the moment, the place

They escape from my hands

Далеке світло сповіщає про моє прибуття в тишу

Вітер приносить спогади без жалю

Місце дитинства, де мене все знає

Місце, де мене ніхто не знає

Холодні кристали сонця танцюють над шаленими хвилями

Ці сили глибоко невидимі

Безстрашний, безрозсудний випас

М’якість пір’я, холод моря

На цій прихованій стадії я буду лише свідком

Не можу зрозуміти ці нестаріючі слова

Схопити, вбити й розсікати руками

Спроба зробити щось не не

Холодні кристали сонця танцюють над шаленими хвилями

Ці сили глибоко невидимі

Безстрашний, безрозсудний випас

М’якість пір’я, холод моря

На останньому розі, біля скелі

Таке ж маленьке й самотнє, як це життя

Невдалий дизайн, створений для давно втраченого забуття

Старий і забутий знак, який століттями іржавіє біля дороги

Спроба розрізнити світи

Про мову, яка пливе в серпанку

Поки я все ще тут, прив’язаний до землі

Я бачу, що звичка перетворюється на рабство

Вбивчий комфорт приносить його теплу і гладку смерть

Вмираю повільно, оскільки прагну уявного

На останньому розі, біля скелі

Таке ж маленьке й самотнє, як це життя

Невдалий дизайн, створений для давно втраченого забуття

Старий і забутий знак, який століттями іржавіє біля дороги

На останньому кутку я дихаю повітрям, що залишився

Відлік ударів серця

Все навколо триває

Повітря, момент, місце

Вони тікають з моїх рук

Повітря, момент, місце

Вони тікають з моїх рук