Poika - PMMP

Kun levälautat yölläsatamaan vyöryy

Hän tuleeko katsomaan?

Ja pullopostinsa palelee

Vihreäkaulaansa valelee

Poika ei oota, hän sukeltaa

ja pulloaan koettaa tavoittaa

Ei kalat kanna

Hän vajoaa sen voimakentän vankilaan

Veden valtakuntaan

Hän näki siellätaivaan

ja se meri olikin pohjaton

Sokaisi ja kietoi hänet

maailma, joka sielläon

Ei ole huolta ei pimeää

Maan paine uupuu ja häviää

Niin suuri onni!

Ja satuun jääsylissään meriheinää.

Коли водорості вночі пливуть на плотах, гавань перевертається

Він збирається побачити?

А його пошта в пляшках замерзає

Його зелена шия лежить

Хлопчик не чекає, а пірнає

і його пляшка намагається дістатися

Немає риби

Він тоне у в’язниці цього силового поля

До царства води

Він побачив там небо

і те море було бездонним

Осліпив і обвив його

світ, який там є

Без турбот не темно

Тиск землі виснажується і зникає

Тож удачі!

І казка в льоду морської трави.