Somos Iguais - Plutonio

Sempre que vais embora nunca sobra nada

Passo noites em branco de luz apagada

A pensar em silêncio nas águas passadas

Em direções opostas numa mesma estrada

E quando à noite deito na minha almofada

Lembro das consequências, das escolhas erradas

Sempre que eu vou embora eu perco-me em noitadas

Com marcas de batom e roupa amarrotada

Sempre que vou embora nem ligo mais

Sempre que vais embora penso onde vais

Sempre que vou embora fico indiferente

Porque no fundo somos iguais

Sempre que vou embora nem ligo mais

Sempre que vais embora penso onde vais

Sempre que vou embora fico indiferente

Porque no fundo somos iguais

Ela sonha em ter um anel antes de ter quarenta

Tá cansada de ser alvo do que ela aparenta

Diz que a vida lhe ensinou a ser tão ciumenta

Sai à noite para se vingar dos anos noventa

Nem te vou falar dos sítios que ela frequenta

Cada vez que ela abre a boca ninguém argumenta

Sempre que eu lhe dou conselhos fica violenta

Teve uns quantos pretendentes, mas nenhum aguenta

E tu 'tás sempre a reclamar sobre a vida, falar sem medida

A tua boca é linda, mas tens a língua comprida

Tens roupa de mulher, mas ages como uma menina

Diz-me com quem tu andas que eu digo como terminas, eh

E se para ti os homens são todos iguais

Talvez já tenhas experimentado homens a mais

E eu juro toda a vez que nunca mais

Acho que eu tenho queda por bandidas

Sempre que vais embora nunca sobra nada

Passo noites em branco de luz apagada

A pensar em silêncio nas águas passadas

Em direções opostas numa mesma estrada

E quando à noite deito na minha almofada

Lembro das consequências, das escolhas erradas

Sempre que eu vou embora eu perco-me em noitadas

Com marcas de batom e roupa amarrotada

Sempre que vou embora nem ligo mais

Sempre que vais embora penso onde vais

Sempre que vou embora fico indiferente

Porque no fundo somos iguais

Sempre que vou embora nem ligo mais

Sempre que vais embora penso onde vais

Sempre que vou embora fico indiferente

Porque no fundo somos iguais

E tu pensas que ainda me enganas a fingir que não te importas

E ficas-te a enganar da maneira que te comportas

Mas depois do que aconteceu

Só nos resta dizer adeus

E eu sei que tens uns quantos homens a bater na tua porta

Também tenho umas quantas lingeries à minha volta

Dizes que quem falhou fui eu

Mas tu não és melhor do que eu

E agora é tarde para reclamar

Tarde para querer falar

Não tenho nada a dizer

Eu tenho mais a fazer

E agora é tarde para reclamar

Tarde para querer falar

Não sobrou muito a dizer

Tenho outra história a viver

Sempre que vais embora nunca sobra nada

Passo noites em branco de luz apagada

A pensar em silêncio nas águas passadas

Em direções opostas numa mesma estrada

E quando à noite deito na minha almofada

Lembro das consequências, das escolhas erradas

Sempre que eu vou embora eu perco-me em noitadas

Com marcas de batom e roupa amarrotada

Sempre que vou embora nem ligo mais

Sempre que vais embora penso onde vais

Sempre que vou embora fico indiferente

Porque no fundo somos iguais

Sempre que vou embora nem ligo mais

Sempre que vais embora penso onde vais

Sempre que vou embora fico indiferente

Porque no fundo somos iguais

Коли ви йдете, ніколи нічого не залишається

Я проводжу ночі в білому з вимкненим світлом

Думати про тишу в минулих водах

У протилежних напрямках на тій самій дорозі

І коли вночі я лежу на подушці

Я пам’ятаю наслідки, неправильний вибір

Коли я йду, я гублюся в ночах

Зі слідами від помади та пом’ятим одягом

Коли я йду, мені вже байдуже

Коли ти йдеш, я думаю про те, куди ти йдеш

Коли я йду, я відчуваю байдужість

Бо в глибині душі ми однакові

Коли я йду, мені вже байдуже

Коли ти йдеш, я думаю про те, куди ти йдеш

Коли я йду, я відчуваю байдужість

Бо в глибині душі ми однакові

Вона мріє мати кільце до сорока

Їй набридло бути мішенню того, як вона виглядає

Каже, що життя навчило його бути таким ревнивим

Виходить вночі, щоб помститися за дев’яності

Я навіть не буду розповідати про місця, де вона часто буває

Кожен раз, коли вона відкриває рот, ніхто не сперечається

Щоразу, коли я даю їй пораду, вона стає жорстокою

Залицяльників було кілька, але ніхто не впорається

І ти завжди скаржишся на життя, розмовляєш без міри

У вас гарний рот, але у вас довгий язик

Ти маєш жіночий одяг, але поводишся як дівчина

Скажи мені, з ким ти, і я скажу тобі, як ти закінчишся, еге ж

І якщо для вас чоловіки всі однакові

Можливо, ви вже спробували більше чоловіків

І щоразу клянусь, що ніколи

Мені здається, що я захоплююся бандитами

Коли ви йдете, ніколи нічого не залишається

Я проводжу ночі в білому з вимкненим світлом

Думати про тишу в минулих водах

У протилежних напрямках на тій самій дорозі

І коли вночі я лежу на подушці

Я пам’ятаю наслідки, неправильний вибір

Коли я йду, я гублюся в ночах

Зі слідами від помади та пом’ятим одягом

Коли я йду, мені вже байдуже

Коли ти йдеш, я думаю про те, куди ти йдеш

Коли я йду, я відчуваю байдужість

Бо в глибині душі ми однакові

Коли я йду, мені вже байдуже

Коли ти йдеш, я думаю про те, куди ти йдеш

Коли я йду, я відчуваю байдужість

Бо в глибині душі ми однакові

І ти думаєш, що все ще обманюєш мене, щоб зробити вигляд, що тобі байдуже

І вас обманюють, як ви поводитеся

Але після того, що сталося

Нам залишається тільки попрощатися

І я знаю, що у вас кілька чоловіків стукають у ваші двері

У мене також є кілька нижньої білизни

Ви кажете, що я був тим, хто зазнав невдачі

Але ти не кращий за мене

А тепер скаржитися вже пізно

пізно хотіти поговорити

мені нічого сказати

Мені ще треба зробити

А тепер скаржитися вже пізно

пізно хотіти поговорити

Залишилося сказати не так багато

Мені треба жити іншою історією

Коли ви йдете, ніколи нічого не залишається

Я проводжу ночі в білому з вимкненим світлом

Думати про тишу в минулих водах

У протилежних напрямках на тій самій дорозі

І коли вночі я лежу на подушці

Я пам’ятаю наслідки, неправильний вибір

Коли я йду, я гублюся в ночах

Зі слідами від помади та пом’ятим одягом

Коли я йду, мені вже байдуже

Коли ти йдеш, я думаю про те, куди ти йдеш

Коли я йду, я відчуваю байдужість

Бо в глибині душі ми однакові

Коли я йду, мені вже байдуже

Коли ти йдеш, я думаю про те, куди ти йдеш

Коли я йду, я відчуваю байдужість

Бо в глибині душі ми однакові